Конспекти уроків

КОНСПЕКТИ УРОКІВ

Тема: Дотримання військовослужбовцями статутних взаємовідносин

Мета: Дати учням поняття про статутні взаємовідносини між військовослужбовцями.

І. Організаційний момент. Шикування учнів, прийом рапорту командира класу, тренування у виконанні стройових прийомів

ІІ. Мотивація пізнавальної діяльності.

ІІІ. Викладення навчального матеріалу.

Військовослужбовці мають постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, берегти вій­ськову честь, захищати свою й поважати чужу гідність, пам'ятати, що за їхньою поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України в цілому.

Стосунки між військовослужбовцями ґрунтуються на взаємній повазі. Усі військовослужбовці під час зус­трічі (обгону) вітають один одного, додержуючись пра­вил, визначених Стройовим статутом.  З питань служби вони звертаються один до одного на «Ви».

Начальники і старші, звертаючись із питань служби до підлеглих і молодших, називають їх за військовим званням і прізвищем або тільки за званням, додаючи в останньому випадку перед званням слово «товариш». Наприклад: «Рядовий Коваленко» або « Товаришу ря­довий»; «Сержант Шевчук» або «Товаришу сержант»; «Прапорщик Іваненко» або «Товариш прапорщик»; «Лейте­нант Петренко» або «Товаришу лейтенант».

У вільний від служби час військовослужбовці можуть звертатись один до одного на ім'я, а до начальників і стар­ших - на ім'я та по батькові.

Військовослужбовці повинні бути ввічливими у спілкуванні з іншими особами, виявляти особливу ува­гу до осіб похилого віку, жінок і дітей, поступатися їм місцем у гро­мадському транспорті, захищати честь і гідність грома­дян, сприяти додержанню громадського порядку, нада­вати допомогу постраждалим під час нещасних випад­ків, виникненні стихійного лиха.

    Звертаючись до іншого військовослуж­бовця в присутності командира (начальника) чи старшо­го,  слід запитати на це дозволу командира (начальника) чи старшого. Наприклад: «Товаришу майор. Дозвольте звернутися до лейтенанта Коваленка».

Начальник має право віддавати підлеглому накази і зобов’язаний пе­ревіряти їх виконання. Підлеглий зобов'язаний беззасте­режно виконувати накази начальника  крім випадків віддання явно злочинного наказу і ставиться до нього з повагою.

Накази віддаються, як правило, в порядку підпорядкованості. Після отримання наказу, військовослужбовець відповідає «Слухаюсь» і виконує його. Про виконання наказу військово­службовець зобов'язаний доповісти начальникові, який віддав наказ, і своєму безпосередньому начальникові. Наказ має бути сформульований чітко і не може  допускати його подвійного тлумачення. Начальник (командир), який віддав наказ, повинен забезпечити його виконання. Він несе відповідальність за наслідки та відповідність наказу чинному законодав­ству, а також за невжиття заходів щодо його виконання.

Питання для закріплення знань:

1.Як звертаються військовослужбовці один до одного?

2.Що потрібно зробити після виконання наказу?

План – конспект

проведення занять з учнями 10 класу

Т  Е  М  А :    Стройові прийоми і рух без зброї.  Заняття 2 (практичне).

Навчальні питання: 1.Стройове положення та повороти на місці.

                                        2. Рух стройовим та похідним кроком.

М  Е  Т  А:  

- Навчати учнів руху стройовим і похідним кроком.

- Тренувати учнів у виконанні вивчених стройових прийомів.

- Сприяти формуванню в учнів правильної  постави при виконанні похідного  кроку.

- Виховувати в учнів дисциплінованість, охайність, уважність та наполегливість.

Час проведення – 45 хв.

Місце  проведення: пристосоване приміщення для занять фізичною культурою.

Метод: розповідь, показ, тренування.

Матеріальне забезпечення: стройовий статут  ЗС   України, комплект плакатів зі стройової підготовки.

Х І Д   У Р О К У

І. Вступна частина – 7 хв.

1.       Шикування учнів, привітання.

2.       Огляд зовнішнього вигляду, перевірка присутності учнів на заняттях.

3.       Оголошення теми та мети уроку.

4.       Опитування домашнього завдання.

-          Стрій – це ….

-          Шеренга – це …

-          Фланг – це …

-          Фронт – це …

-          Інтервал – це …

-          Дистанція – це …

-          Розповісти: які бувають команди? Мета  команд? ( підготовча та виконавча )

-          Ширина строю – це …

-          Глибина строю – це …

  ІІ. Основна частина – 33 хв.

1.Стройове положення та повороти на місці – 10 хв.

Стройове положення приймається за командою «Струнко!». За цією командою слід триматися прямо, без напруження, підбори поставити разом, а носки розвести вздовж лінії фронту на ширину стопи; ноги в колінах випрямити, але не напружувати, груди підняти,а все тіло подати вперед; живіт втягти; плечі розвернути; руки опустити так, щоб вони були збоку стегон, а напівзігнуті пальці торкалися стегна; голову тримати прямо і високо, не виставляючи підборіддя; дивитися перед собою; бути готовим до негайної дії.

Стройове положення на місці приймається без команди під час віддання та отримання наказу, доповіді, виконання Державного Гімну України, а також під час військового вітання.

За командою «Вільно» слід послабити в коліні праву або ліву ногу, але не можна зрушувати з місця, треба бути уважним і не розмовляти.

По команді «Заправитись» не залишаючи свого місця в строю, потрібно поправити зброю, обмундирування та спорядження. Перед командою «Заправитись», подається команда «Вільно».

Для зняття головних уборів подається команда «Головні убори – зняти», а для надівання «Головні убори – надіти».

Після розповіді проводиться тренування в прийнятті стройового положення на вісім рахунків, виконання команд «Ставай», «Рівняйсь», «Струнко!», «Вільно», «Заправитись», «Головні убори – зняти», «Головні убори – надіти».

Повороти на місці виконують за командами: «Право – руч!», «Півоберта право – руч!», «Ліво – руч!», «Півоберта ліво – руч.!», «Кру – гом!». Поворот «Кру – гом!» виконується через ліве плече. При виконанні поворотів військовослужбовці повертаються у визначений бік, зберігаючи правильне положення тулуба, та не згинаючи ніг у колінах, переносять масу тіла на ногу, що попереду, найкоротшим шляхом приставляють  другу ногу.

Після розповіді та показу проводиться тренування у виконанні поворотів на місці спочатку на два рахунки, а потім в цілому.

2. Рух стройовим та похідним кроком – 23 хв.

 Розповідь. 

Стройовий крок – це один із найскладніших стройових прийомів, виконання якого вимагає від учнів особливої зібраності, підтягнутості, координації рухів рук і ніг.

Стройовий крок застосовується:

-          Під час проходження підрозділів урочистим маршем;

-          Під час виконання ними військового вітання під час руху;

-          Під час підходу військовослужбовця до начальника та відходу від нього;

-          Під час виходу зі строю та повернення на місце, а також під час занять зі стройової підготовки.

Похідний крок застосовується в усіх інших випадках.

Правильне виконання елементів стройового та похідного кроку вимагає від  юнака міцної фізичної підготовки, сприяє утриманню правильної осанки.

Нормальна швидкість  стройовим кроком – 110-120 кроків за хвилину. Довжина кроку  -  70-80 см. Рух стройовим кроком починається за командою: «стройовим кроком – РУШ!».  За підготовчою командою слід подати корпус трохи вперед, перенести вагу тіла більше на праву ногу,зі збереженням рівноваги; за виконавчою командою почати рух  з лівої ноги, ногу з витягнутим носком винести на висоту 15-20см від землі та поставити її твердо на всю стопу, піднімаючи водночас другу ногу. Під час руху стройовим кроком голову та корпус тримати прямо, дивитись вперед.

Після розповіді  про стройовий крок,  треба показати  виконання стройового кроку в цілому, після чого переходимо до виконання підготовчих вправ.

Перша  підготовча вправа.

За командою – «роби – раз!» -  учні згинають руки в ліктях, рухаючи ними від плеча вздовж тулуба так, щоб кисть руки піднімалась вище застібки поясу на ширину долоні й були на відстані долоні від тіла; водночас ліва рука відводиться  назад до упору в плечовому суглобі. Пальці рук мають бути напівзігнути, а лікоть правої руки ледь піднятий.

За командою -  «роби   -  два!» - учні  роблять рух лівою рукою вперед, а правою, починаючи від плеча, назад до упору.

Друга   підготовча  вправа.

Виконання стройового кроку без руху рук. Руки знаходяться за спиною учнів в «замку». За командою - «стройовим кроком – руш», на рахунок «один» - учні виносять ліву ногу на висоту 15-20см, відтягуючи носок ставлять ногу твердо на всю стопу. На рахунок «два, три , чотири» – підводять праву ногу до лівої на рівні п’яти. На рахунок «один» – виконують ті самі дії правою ногою, підводячи ліву ногу до п’яти правої.

Третя підготовча вправа.

Виконання стройового кроку на місці.  На рахунок «один» -  виноситься ліва нога з витягнутим носком на 15-20см, піднімається права рука вперед, зігнута в лікті, ліва рука іде назад до відказу. На рахунок «два» – приймається стройове положення. На рахунок «три» – виноситься права нога з витягнутим носком на 15-20см, піднімається ліва рука вперед, зігнута в лікті, права рука іде назад до відказу. На рахунок «чотири» – приймається стройове положення.

Після відпрацювання вправ окремо відпрацьовується стройовий крок в цілому.  Початок вивчення руху стройовим кроком із темпом 60 – 70  кроків за хвилину із подальшим збільшенням темпу руху до  110 – 120 кроків за хвилину.

Рухаючись похідним кроком ногу виносять вільно. Не відтягуючи носка, і ставити її на землю. Як під час звичайної ходьби; руками здійснювати вільні рухи біля тулуба. Під час руху похідним кроком за командою «Струнко!» перейти на стройовий крок, а за командою «Вільно!» - на похідний крок.

ІІІ.    Заключна частина -    5  хв. 

Питання для закріплення:

-          Назвіть ситуації, коли застосовується стройовий  і похідний крок;

-          Назвіть основні правила руху стройовим кроком.

Шикування. Підведення підсумка уроку. Оцінювання учнів.

        Завдання додому:  рух стройовим кроком,  повороти на місці.

                         
  План- конспект уроку  № 19   
  з предмету «Захист  Вітчизни»для учнів 10 класу

                               

Розділ 2. Міжнародне гуманітарне право (МГП)

             

Тема.Особливості ведення воєнних  дій з урахуванням    норм  міжнародного гуманітарного  права.

              

Мета: 

 - ознайомитись з історією розвитку  МГП та розпізнавальними емблемами  міжнародного гуманітарного руху;

- розкрити особливості правового статусу учасників бойових дій та миротворчих військ; охарактеризувати заборонені  методи ведення воєнних дій та основні норми  МГП.

Місце проведення: кабінет інформатики.

Навчально-методичне забезпечення: підручник «Досліджуючи гуманітарне   право»(2оо6 р.), підручник «Захист Вітчизни».

Навчальні питання (захист презентацій)

1.Історія зародження та розвитку  МГП .

2.Правовий статус учасників бойових дій та миротворчих військ.

3.Заборонені  методи ведення воєнних дій та основні норми МГП.

4.Розпізнавальні емблеми міжнародного гуманітарного Руху Червоного Хреста і  Червоного Півмісяця .

Хід уроку

І. Вступна частина (до 10 хв.)

1. Шикування учнів, прийом рапорту від командира відділення, привітання.

2. Оголошення теми, мети та порядку проведення уроку.

3.Стройове тренування. Виконання команд: «Вільно, розійдись!», «Шикуйсь!», «Рівняйсь!», «Струнко!»,  «Право-руч!», «Ліво-руч!», «Кру-гом!» (3-4 повторення).

Вихід із строю і повернення до строю;  підхід до начальника з виходом   із строю і відхід з постановкою   до строю (2-3 повторення).

4.Перевірка якості засвоєння попереднього матеріалу. Усне опитування:

   - Що таке : «Стрій - …»,  «Фланг - …»,  «Дистанція- …», «Фронт- …», «Тил- …»;

   - Назвати військові звання  старшого  офіцерського  складу.       

ІІ. Основна  частина (25-30 хв.)

Держави, що ратифікували Женевські конвенції, взяли на себе зобов’язання інформувати і ознайомлювати населення та збройні сили з вимогами  та нормами  міжнародного  гуманітарного права. Саме тому основні положення МГП включені  в навчальні програми  військових частин та цивільних навчальних закладів.

Саме вони відображають взаємовідносини  здавалось несумісних понять   «гуманізм» і «війна». При цьому гуманізм виступає не як особистісна доброта чи людяність , а як система норм і законів прийнятих на міжнародному рівні і закріплених  Женевськими, Гаазькими конвенціями і міжнародними  угодами , що захищають права людини  у період воєнних конфліктів.

Женевські конвенції  у своїй сукупності  формують Женевське право, або власне «гуманітарне право», захищає інтереси осіб що по різних причинах вийшли з бойових дій. А  сформоване Гаазькими конвенціями так зване «Право війни» обумовлює правила ведення війни.

Історію виникнення, розвитку  та законодавчі основи  МГП  ми опрацюємо на цьому уроці.

Захист презентації   « Історія зародження та розвитку  МГП» .

Завданням МГП  є  правове і гуманістичне регулювання воєнних дій задля полегшення страждань і  лих.  Установленням рівноваги між вимогами гуманності і військової необхідності. При цьому допускаються лише засоби і методи війни, що необхідні для поразки противника.

Захист презентації «Правовий статус учасників бойових дій та миротворчих військ» .

Найманство  кваліфікується  як  міжнародний військовий злочин і карається  кримінальним Кодексом України: за вербування, фінансування - 3-10 років позбавлення волі і 5-12 років за участь. Держави, що ратифікували Женевські конвенції  (близько 190)  зобов’язалися забезпечити  кримінальне переслідування  осіб, які скоїли або наказали скоїти порушення передбачені Конвенціями.

Захист презентації « Заборонені  методи ведення воєнних дій та основні норми МГП» .

         Норми  МГП  (понад160) мають імперативний характер – на них не поширюється «принцип взаємності».  Одна воююча сторона не може від них  відмовитись навіть тоді, коли  друга їх порушує.

Захист презентації «Розпізнавальні емблеми міжнародного гуманітарного Руху Червоного Хреста і  Червоного Півмісяця» .    

Найважливішими принципами МГП являються  гуманність, воєнна необхідність, обмеження засобів і методів ведення війни, пропорційність між військовою необхідністю та гуманністю, недопущення зайвих страждань, вибір дозволених засобів і методів ведення воєнних дій, захист довкілля, розрізнення між комбатантами і не комбатантами, недопустимість дискримінації, а також карна відповідальність за порушення норм і принципів  МГП.

ІІІ. Закріплення опрацьованого матеріалу.(3 хв.)

1. Які категорії осіб - учасників збройних конфліктів ви запам’ятали?  

2. Які категорії  населення потребують спеціального захисту під час     воєнного конфлікту?

3. Які об’єкти користуються особливим захистом під час війни? Чому?

4. Які образи і асоціації постають у вашій уяві, коли ви чуєте слово «війна»?

5. Як необхідно поводитись з цивільним населенням під час збройного        конфлікту?

ІV. Заключна частина.(2 хв.)

1. Узагальнення  результатів уроку відповідно до поставленої мети.  

2. Аргументована  оцінка роботи учня протягом уроку (стройові вправи; засвоєння  попереднього матеріалу; презентація та  її захист; рівень засвоєння матеріалу на уроці).

3. Домашнє завдання:

-  Опрацювати конспект уроку;

-  Самостійне удосконалення навичок поворотів на місці.

План -  конспект уроку № 15

з предмета «Захист Вітчизни», 10 клас

заняття 3 теоретичне

Розділ 4. Вогнева підготовка

Тема 4.2. Стрілецька зброя, поводження з нею, догляд і зберігання.

Завдання уроку:

-         ознайомити з призначенням, бойовими властивостями та загальною будовою автомата Калашникова;

-         ознайомити з будовою автомата та принципом роботи його частин і механізмів;

-         ознайомити з порядком неповного розбирання і складання автомата, доглядом і зберіганням, способами усунення затримок під час стрільби;

-         формування в учнів вміння виконувати елементи стройових прийомів без зброї.

Місце проведення: навчальний кабінет, місце для шикування і тренування стройових прийомів.

Час: 45 хв.

Навчально – методичне забезпечення: наочність (презентація Power Point, відео – ролики), підручник «Захист Вітчизни», Стройовий статут ЗС України.

Хід уроку

І. Вступна частина (до 15 хв.)

1.     Прийом рапорту від командира навчального відділення, привітання.

2.     Перевірка наявності особового складу. Оголошення теми та завдань уроку.

Стройове тренування. Шикування в одну і дві шеренги. Тренування у виконанні команд: «ВИЙТИ ЗІ СТРОЮ» і «СТАТИ ДО СТРОЮ». Показ і виконання за розділами. Виконання команд «ДО МЕНЕ», «СТАТИ ДО СТРОЮ». Тренування у виконанні цих команд загалом: учні розраховуються на перший – другий, перші номера – начальники, другі підлеглі (через 2 хв. вони змінюються).

3.     Перевірка домашнього завдання.

Контрольні запитання:

-         перелічити періоди пострілу, охарактеризувати їх;

-         назвати головні складові траєкторії;

-         що таке мертвий, уражувальний і прикритий простори;

-         дати визначення прямого пострілу.

ІІ. Основна частина ( 27 хв.)

Тактико – технічні характеристики автомата Калашникова

Автомат Калашникова є основним видом автоматичної стрілецької зброї. Створив його  конструктор М. Т. Калашников. Автомат набув широкого визнання. Він простий за конструкцією і має високі бойові та експлуатаційні якості. На основі цього автомата створені й прийняті на озброєння армії ручний кулемет Калашникова (РКК) та інші зразки стрілецької зброї з ефективними бойовими властивостями.

Автомат Калашникова калібру 5,45 мм (АК – 74)  або 7,62 мм (АКМ)  є індивідуальною зброєю і призначений для знищення живої сили й ураження вогневих засобів противника.  З автомата ведеться автоматичний або одиночний вогонь. Автоматичний вогонь є основним: він ведеться короткими (до 5 пострілів) і довгими (до 10 пострілів) чергами або безперервно.

Автомат Калашникова АК – 74 калібром 5.45 мм є  основним зразком стрілецької зброї Збройних Сил України, тому його характеристики ми розглянемо більш детально.

         АК – 74 є модернізацією автомата Калашникова (АКМ) яка обумовлена тенденцією до зменшення калібру автоматів (штурмових гвинтівок) у світі. Зменшення калібру й ваги (в 1,5 рази), удвічі менше співвідношення між вагою кулі й порохового заряду в порівнянні з патроном калібру 7,62 атомата АКМ дозволило значно підвищити початкову швидкість кулі, збільшити настильність траєкторії, зменшити імпульс віддачі, збільшити боєкомплект, що носить воїн, без підвищення загальної ваги його бойової викладки (при  боєкомплекті у 8 магазинів (240 патронів) використання  нового патрона дає економію ваги в 1,4 кг.). Так, більша, у порівнянні з АКМ, відносна довжина ствола автомата сприяла підвищенню початкової швидкості кулі до 900 м/с . Більш настильна траєкторія збільшила дальність прямого пострілу по ростовій  фігурі з 525 до 625 м. Дальність найбільш ефективної стрільби зросла з 400 до 500 м, але дальність забійної дії кулі зменшилася з 1500 до 1350 м. Довжина прицільної лінії - 379 мм. По оцінках фахівців, АК-74 в 1,2-1,6 рази перевершує по ефективності АКМ відносно влучності.

До переваг АК - 74 можна віднести такі особливості конструкції як збільшення товщини стінок ствола, чим зменшено перегрів ствола та вихід його зі строю, наявність масивного дульного гальма – компенсатора, який дозволяє знизити і так невелику віддачу ще більше. Це дозволяє поліпшити точність та кучність стрільби особливо одиночними пострілами та короткими чергами.

Особливості дії дульного гальма – компенсатора – він спрямовує ударну звукову хвилю головним чином в боки і тому звук пострілу для сусідів стрільця з боків є досить чутливим.

Слід зазначити також особливості дії куль калібру 5,45 мм. За рахунок відносно малої ваги  кулі калібру 5,45 мм. при влученні у тіло починають кувиркатися, наносячи більш важкі, ніж звичайно, рани. З іншого боку, куля калібром 5,45 мм має недостатню зупиняючу дію. У боях на малих відстанях, де противником використовуються  різноманітні  засоби індивідуального захисту, ефективність кулі калібром 5,45 мм. не завжди є достатньою. Тому підрозділи продовжують досить широко  використовувати АКМ особливо при проведенні спецоперацій.

Принцип роботи  частин і механізмів автомата Калашникова

        

         Не зважаючи на значну кількість різновидів автомата Калашникова, принцип роботи частин і механізмів цієї зброї є однаковим для усіх його різновидів.

         Принцип роботи частин і механізмів автомата та його автоматична дія ґрунтується на використанні порохових газів, що відводиться від каналу ствола до газового поршня затворної рами.

         Цей принцип реалізується за наступним алгоритмом:

1)    При пострілі частина порохових газів відводиться у газову камеру;

2)    Під тиском порохових газів відводиться затворна рама з затвором у крайнє заднє положення. Під час руху затворної рами назад ударно спусковий механізм зводиться на бойовий взвод, затвор викидає стріляну гільзу;

3)    Під дією поворотного механізму затворна рама повертається у переднє крайнє положення, при цьому затвор досилає черговий патрон з магазина до патронника і запирає канал ствола.

Будова автомата Калашникова

Додаткове обладнання автомата Калашникова

Для підвищення бойових можливостей автомат Калашникова може оснащуватися додатковим обладнанням.

Для  використання автомата у рукопашному бою передбачено багнет – ніж(малюнок 7). Багнет - ніж прикріплюється до автомата перед атакою і призначений для ураження противника в руко­пашному бою, Також він використовується як ніж, пилка (для розпилювання металу) а разом з піхвами як  ножиці (для різання дроту).

Піхви складаються з підвіски з карабінчиками, пластмасового корпусу, упору, виступу-осі.

Малюнок 7

Для оснащення розвідувальних і розвідувально-диверсійних підрозділів і забезпечення прихованого ураження незахищеної живої цілі на дальності до 400 м. автомат Калашникова може оснащуватися комплексом для безшумної та  безполуменевої   стрільби (малюнок 8). У даний комплекс входять: прилад безшумної та безполуменевої  стрільби (ПБС), спеціальні патрони з кулею зменшеної швидкості (УС)  та прицільний пристрій.

Комплекс для безшумної та  безполуменевої   стрільби забезпечує значне зниження звуку пострілу. Джерелами звуку при пострілі є порохові гази в момент витікання з каналу ствола, які при зустрічі з повітрям утворюють ударну хвилю та  куля, яка вилітає з каналу ствола зі  швидкістю більшою, ніж швидкість звуку долаючи «звуковий бар’єр».

Прилад безшумної та безполуменевої стрільби кріпиться на дульну частину ствола. Його конструкція забезпечує поступове відсікання порохових газів та їх плавне витікання в атмосферу.

Патрон з кулею зменшеної швидкості призначений для запобігання утворення ударної хвилі під час польоту кулі. Відмінність цього патрону  від стандартних боєприпасів до автомата Калашникова полягає у ослабленому пороховому заряді та збільшення маси кулі з метою збереження енергії.

Оскільки балістика кулі з дозвуковою швидкістю значно відрізняється від звичайної, прицільна планка секторного прицілу автомата замінюється спеціальною прицільною планкою з хомутиком.

Отже, куля, одержуючи дозвукову початкову швидкість, не створює балістичну хвилю на траєкторії, а прилад безшумної та безполуменевої стрільби  знижує швидкість витікання газів з дульної частини ствола.

Прицільна дальність стрільби кулею з дозвуковою швидкістю - до 400 м. Живучість приладу безшумної та безполуменевої стрільби  - до 200 пострілів, після цього слід замінити спеціальні гумові шайби.

Куля з дозвуковою швидкістю здатна пробити сталеву каску на дальності до 400 м і протиосколковий бронежилет на дальності 75 м.

При використанні приладу безшумної та безполуменевої стрільби стрільба звичайним патроном не допускається.

Особливості дії комплексу безшумної та безполуменевої стрільби.

Комплексу не вдається як слід заглушити звук пострілу. Фактично ПБС розсіює тон звуку пострілу, що заважає противнику виявити напрямок ведення вогню.

Деяку незручність створює необхідність нової  пристрілки автомата після встановлення планки з хомутиком.

Тим не менше комплекс ПБС активно використовувався у Радянській армії, а також ворогуючими сторонами локальних конфліктів на території колишнього СРСР. Комплекс ПБС дотепер перебуває на озброєнні Збройних сил України.

З метою розширення бойових можливостей з автомат Калашникова може оснащуватися підствольними гранатометами ГП – 25 , та ГП – 30 (малюнок 9)

За будовою підствольний гранатомет - однозарядна зброя, яка заряджається з дульної частини. Ствол нарізний калібром 40 мм. Боєприпасами до підствольного гранатомета є спеціальні безгільзові осколкові гранати ВОГ – 25 та ВОГ – 25П. Єфективна дальність стрільби підствольного гранатомета – 100 – 150 м. Радіус ураження осколками гранат ВОГ приблизно 5 м.

Малюнок 9.

Для  ведення спостереження за місцевістю у нічний час та забезпечення прицільної стрільби вночі на автомат АК – 74Н (АКМН) може встановлюватися нічний приціл НСПУ (малюнок10). Даний приціл дозволяє визначати відстані до цілі з відомими розмірами. Дальність розпізнавання цілей вночі: людини – 400 м., танка – 700 м.

ІІІ Заключна частина ( 3хв.)

1. Спільне з учнями підбиття підсумків уроку відповідно до поставлених завдань.

2. Аргументоване оцінювання відповідей учнів, їхньої активності та дисциплінованості під час уроку.

3. Домашнє завдання:

Підручник, роздатковий матеріал. Бути готовим до відповідей за темою уроку.

4. Закінчення уроку.

ТЕМА: Строї та їх елементи.

МЕТА:

Навчальна:Навчти учнів чітко розуміти і знати стройовий статут ЗСУ а також дотримуватись і керуватись статутом при вивченні стройової підготовки . Розвивальна .-Розвивати увагу, швидкість та чіткість усвідомлення та виконання стройових команд та стройових прийомів.

Виховна:Виховувати в учнів любов до Батьківщини та вміння її обороняти, прививати любов до військової справи керуючись принципами стройового статуту ЗСУ.

Час: 45хв.   Метод: розповідь-бесіда.

1. Вступна частина — 10 хв.

1.1.        Шикування учнів в одну шеренгу, перевірка за списком та огляд зовнішнього стану учнів, віддача рапорту командиром взводу вчителю предмета «Захист Вітчизни», приві­тання, виконання команд: «Шикуйсь!», «Рівняйсь!», «Струнко!», «Вільно!».

1.2.        Оголошення теми, мети та порядку проведення уроку.

1.3.        Стройове тренування. Виконання команд: «В одну шеренгу — Шикуйсь!», «Взвод, в дві шеренги — Шикуйсь!». Виконання поворотів ліворуч, праворуч, кругом на місці.

1.4 Тренування у відповіді на привітання начальника на місці. 2. Основна частина —30 хв

КОНСПЕКТ УРОКУ

1.Стройова підготовка - це знання обов'язків військовослужбовців перед шикуванням і в строю та вимог до їх стройового навчання, уміння кожного військовослужбовця приймати стройове положення, виходити зі строю та повертатися до нього, здійснювати військові вітання, безпомилково виконувати повороти на місці й у русі, прийоми і рухи без зброї та зі зброєю, знати строї підрозділів та військових частин.

Метою кожного стройового заняття є виховання в особового складу навичок виконання стройових прийомів і набуття стройових навичок, які солдату потрібні повсякденно — на занятті, у поході, при несенні служби у добовому наряді, у варті, на тактичних навчаннях і в бою.

2. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ СТРОЙОВОГО СТАТУТУ ЗСУ

Стройовий Статут Збройних сил України визначає:

-    стройові прийоми і рухи без зброї та зі зброєю;строї підрозділів та військових частин у пішому порядку і на машинах;

-    порядок виконання військового вітання, проведення стройового огляду;

-     місце Бойового Прапора військової частини у строю, порядок його

-   обов'язки військовослужбовців перед шикуванням і в строю та вимоги до

Строї та управління ними. Стрій - визначене Стройовим статутом Збройних сил України розміщення військовослужбовців, підрозділів і частин для їх спільних дій у пішому порядку та  на машинах.

Елементами строїв є:

♦    шеренга — стрій, у якому військовослужбовці розміщені один біля одного на одній лінії;

♦    лінія машин - стрій, у якому машини розміщені на одній лінії одна біля одної;

♦    фланг — правий або лівий край строю. Під час поворотів строю назви флангів не змінюються;

♦    фронт- бік строю, до якого військовослужбовці повернені обличчям, а машини — лобовою частиною;

♦    тильний бік строю — бік, протилежний фронту;

♦    інтервал - відстань по фронту між військовослужбовцями (машинами), підрозділами та частинами;

♦    дистанція — відстань углибину між військовослужбовцями (машинами), підрозділами та частинами;

♦    ширина строю —відстань між флангами;

♦    глибина строю — відстань від першої шеренги (військовослужбовця, що стоїть попереду) до останньої шеренги (військовослужбовця, що стоїть позаду), а під час дій на машинах — відстань від першої лінії машин (машини, що стоїть попереду) до останньої лінії машин (машини, що стоїть позаду).

Двошеренговий стрій — стрій, у якому військовослужбовці однієї шеренги розміщені за військовослужбовцями іншої шеренги на відстані одного кроку витягнутої руки, покладеної долонею на плече військовослужбовця, що стоїть попереду).

Шеренги поділяються на першу та другу. Після повороту строю назви шеренг змінюються, утворюються дві колони.

Ряд — два військовослужбовці, що стоять у двошеренговому строю один за одним. Якщо за військовослужбовцем першої шеренги не стоїть військовослужбовець другої шеренги, такий ряд називають неповнім, останній ряд завжди має бути повним.

Після повороту двошеренгового строю кругом військовослужбовець неповного ряду самостійно стає у першу шеренгу.

Одношеренговий і двошеренговий строї можуть бути зімкнутими або розімкнутими.

У зімкнутому строю військовослужбовці в шеренгах розміщені вздовж фронту один від одного з інтервалами на ширину долоні між ліктями. У розімкнутому строю військовослужбовці в шеренгах розміщені вздовж фронту один від одного з інтервалами на один крок або з інтервалами, які визначає командир.

Колона — стрій, у якому військовослужбовці або підрозділи (машини) розміщені один (одна) за одним (одною) на дистанціях, установлених цим Статутом або командиром. Колони можуть бути вишикувані по одному, по два, по три, по чотири та більше військовослужбовців. Колони застосовуються для шикування військовослужбовців, підрозділів і частин у розгорнутий або похідний стрій.

Розгорнутий стрій — стрій, у якому військовослужбовці, підрозділи (машини) вишикувані на одній лінії вздовж фронту в одношеренговому чи двошеренговому строю (у лінію машин) або в лінію колон з інтервалами, встановленими цим Статутом або командиром. Розгорнутий стрій застосовується для проведення перевірок, розподілу, оглядів, парадів, а також в інших необхідних випадках.

Похідний стрій — стрій, у якому підрозділ вишикуваний у колону або підрозділи в колонах вишикувані один за одним на дистанціях, установлених

цим Статутом або командиром. Похідний стрій застосовується для пересування підрозділів, проходження урочистим маршем або з піснею та в інших необхідних

випадках.

Напрямний — військовослужбовець (підрозділ, машина), який рухається на чолі строю у визначеному напрямку. За напрямним має переміщуватися решта військовослужбовців (підрозділів, машин). Замикаючий — військовослужбовець (підрозділ, машина), який рухається останнім у колоні. Лінійний — військовослужбовець, призначений для позначення лінії шикування підрозділів і частин, а також лінії проходження урочистим маршем.

Управління строєм здійснюється командами та розпорядженнями, які подає командир голосом, сигналами та особистим прикладом і які передаються за допомогою технічних і рухових засобів.

У строю старший командир перебуває там, звідки йому зручніше командувати.

Управління в машині здійснюється командами та розпорядженнями, які подаються голосом і з допомогою засобів внутрішнього зв'язку.

Команди поділяються на підготовчу та виконавчу, проте можуть бути лише виконавчі. Підготовча команда подається чітко (виразно), гучно і протяжно, щоб військовослужбовці зрозуміли, яких дій вимагає від них командир.

За підготовчою командою військовослужбовці, які перебувають у строю, приймають стройове положення, під час руху переходять на стройовий крок, а поза строєм повертаються в бік начальника й приймають стройове положення.

Виконавча команда (далі друкується великими літерами) подається після паузи гучно, уривчасто і чітко. Така команда здійснюється негайно і точно.

З метою привернути увагу підрозділу або окремого військовослужбовця в підготовчій команді, у разі потреби, називають підрозділ або військове звання військовослужбовця. Наприклад: «Взвод (3-й взвод), СТІЙ»; «Рядовий Шевчук, КРУ-ГОМ».

Під час виконання прийомів зі зброєю у підготовчій команді може зазначатися назва зброї, наприклад: «Автомати на — ГРУДИ». Гучність голосу під час подання команди змінюється залежно від ширини і глибини строю, рапорт віддається чітко, без різкого підвищення голосу.

Команди (сигнали), які стосуються усіх підрозділів, приймаються негайно і виконуються всіма командирами підрозділів, командирами і старшими машин. Щоб припинити виконання прийому, подається команда «ВІДСТАВИТИ». За цією командою приймається положення, яке було до виконання прийому.

Для участі в парадах, а також в інших випадках підрозділ за наказом командира може шикуватися в загальну колону по три, по чотири та більше. При цьому шикування проводиться, як правило, за зростом (ранжиром).

Шикування військовослужбовців здійснюється за командою «ШИКУЙСЬ». За цією командою треба швидко стати в стрій на визначені Статутом інтервал і

дистанцію, підбори поставити разом, а носки розвести вздовж лінії фронту на ширину стопи; дивитися прямо перед собою.

З.Обов'язки військовослужбовців перед шикуванням і в строю

Військовослужбовець зобов 'язаний:

♦    перевіряти справність своєї зброї, закріплених за ним озброєння й техніки, боєприпасів, засобів індивідуального захисту, шанцевого інструменту, обмундирування та спорядження;

♦    мати коротку охайну зачіску;

♦    охайно заправляти обмундирування, правильно вдягати та припасовувати спорядження, допомагати товаришеві усувати помічені недоліки;

♦    знати своє місце в строю, ставати до строю швидко, без метушні;

♦    під час руху зберігати рівняння, інтервал і дистанцію;

♦    не виходити зі строю (машини) без дозволу;

♦    у строю без дозволу не розмовляти, додержувати цілковитої тиші;

♦   бути уважним до наказів (розпоряджень) і команд (сигналів) свого

♦   передавати накази (розпорядження), команди (сигнали) без перекручень,

2. Заключна частина — 5 хв

1.Виставляю та обґрунтовую оцінки за урок.

2.Задаю Д.З. а)Підготовка на Д.Н., зробити конспекту робочих зошитах. б)3а бажанням зробити презентацію.

План-конспект

уроку із Захисту Вітчизни у 10 класі

ТЕМА:Основи стрільби із стрілецької зброї.

Навчальна мета: Навчити учнів визначати дальність до цілі та враховувати зовнішні умови, що впливають на стрільбу. Виробити практичні навички в учнів під час прицілювання зброї.

Виховна мета: Виховувати спостережливість, уважність, кмітливість.

Навчальні питання:

1. Визначення дальності до цілі.                                                              

2. Врахування зовнішніх умов на стрільбу.                                                   

3. Прицілювання зброї та влучність стрільби.

Метод проведення:розповідь,показ, практична робота.

Місце проведення: завчасно обрана ділянка місцевості з добрим круговим оглядом.

Матеріальне забезпечення: макет автомата Калашникова, бінокль, лінійка, сірникова коробка, олівець, навчальні патрони, комплект плакатів з вогневої підготовки, мішені.

Міжпредметні зв’язки: математика, фізика, географія.

Структура уроку

I.Вступна частина( 8 хв )

1. Шикування учнів, віддача рапорту командиром відділення, привітання, перевірка зовнішнього вигляду юнаків.

2. Оголошення теми, мети та порядку проведення.

3. Стройове тренування: виконання команди «СТАВАЙ». «СТРУНКО», «ВІЛЬНО», «ЗАПРАВИТИСЬ», «Головні убори - ЗНЯТИ (НАДІТИ)». Повороти на місці.

4. Перевірка раніше вивченого матеріалу:

- Поняття про вогонь. Засоби вогню.                                                                        

 - Внутрішня балістика стрільби.                                                                                 -  Зовнішня балістика стрільби.

II. Основна частина( 30 хв )

1. Визначення дальності до цілі.

У бойовій обстановці доводиться визначати дальність до об’єкта (цілі) і встановити необхідний приціл зброї, що дає змогу точніше уражати ціль противника на полі бою, витрачаючи якомога меншу кількість боєприпасів. Є різні способи визначення дальності до цілі, розглянемо ті які вимагає програма, а саме: визначення дальності по відрізках місцевості, ступені видимості і уявній величині цілі та по кутовими розмірами цілі і елементів зброї.

а). По  відрізках   місцевості:

Цим способом можна користуватися на більш менш рівній місцевості. Таким відрізком може бути будь-яка відстань, яка міцно закріпилась у зоровій пам’яті, наприклад відрізок в 100, 200, 400м. Відрізок цей потрібно уявно відкласти від себе до предмета (цілі). При цьому потрібно врахувати, що із збільшенням відстані уявна величина відрізка постійно зменшується і що різні впадини (рови, яри, річки і т. д.), що перетинають напрям на предмет (ціль), зменшують відстань.                 

Показую як визначити дальність до вибраного предмета (дерева, будинку), взявши за вибраний відрізок відстань між двома телефонними опорами (50 м.).              

б).По  ступені  видимості  і  уявній  величині  цілі.

Для використання цього способу доцільно мати індивідуальну пам’ятку видимості різних предметів і цілей на різній дальності.

Пам’ятка видимості предметів для нормального зору  і благополучних умовах видимості (хороша погода, яскраве сонячне світло).

         Точність визначення дальності по ступені видимості        предметів залежить не тільки від гостроти зору, а й від величини предметів і цілей, їх кольору порівняно з оточуючим фоном, освітленості і т. д.

Так, наприклад:

-  малі предмети (кущі, каміння) здаються дальше, ніж великі предмети (ліс, гора, колона військ), які знаходяться на тій же самій відстані;                                                                                                                                             - предмети яскравого кольору (білого, оранжевого) здаються ближче ніж предмети темного кольору (синього, чорного, коричневого);                              - однобарвний  фон місцевості (луг, сніг, рілля) виділяє і ніби наближає предмети, які на ньому знаходяться, а різнобарвний фон місцевості, навпаки, маскує і ніби віддаляє предмети, які на ньому знаходяться;                                   - в похмурий день, в дощ, в сутінки, в туман дальність здається збільшеною, а в світлий день – навпаки, зменшеною;                                                                                                                                                                      - в гірській місцевості видимі предмети ніби наближаються.    

Показую як визначити дальність до предмета (будинку) по ступені видимості і уявній величині цілі.

в). По  кутовим  розмірам  цілі  і  елементів  зброї.

Використовую комплект плакатів з вогневої підготовки.

У стрілецькій практиці для вимірювання кутів користуються не градусами, а поділками кутоміра -  тисячними. Тисячною називається центральний кут, що спирається на дугу, що дорівнює 1/6000 довжини кола. Якщо коло довільного радіуса розділити на 6000 рівних частин і з’єднати радіусами кінці дуг із центром кола, матимемо 6000 рівних центральних кутів.

  Тисячна-це кутова величина рівна 1/1000 радіана, або центральному куту, що опирається на дугу рівну 1/6000 довжини кола.

Кутові величини записуються і читаються так.

Наприклад: Кут 5 тисячних записується 0-05, читається нуль, нуль п’ять.

Знаючи лінійні розміри об’єкта (цілі), кутову величину, для визначення дальності до цілі на практиці використовують таку формулу тисячної:

                                      Д=

            де:     Д – дальність до цілі  (м);     В – лінійні розміри цілі ( м );      К – кут, під яким ціль спостерігається  ( у тисячних ).    

Лінійні розміри об’єкта (цілі):  середній зріст людини  -  1,7 м, ширина  -  0,5 м. Висота танка  -  2,7 м, ширина  -  3 м, довжина  -  6 м. Ширина БТРа  -    2,5 м.       Поділки кутоміра використовуються для градуювання різних кутомірних приладів: кутомірного круга, бусольного круга, кутоміра – квадранта, бінокля, деяких прицілів, лімба компасу та ін..

Використовую бінокль.

У біноклі величина однієї великої поділки шкали дорівнює 0-10, малої – 0-05, висота великої поділки  -  0-05, висота малої  -  0-025.

Використовую підручні предмети та АК.

Кутові величини цілі можна визначити за допомогою підручних предметів (лінійки, олівця, коробки сірників і т. д ). Для цього потрібно знати їх значення в тисячних.  1 мм лінійки -  0-02;  круглий олівець має діаметр -  0-12;  пальці руки:  великий - 0-40,  вказівний -  0-30,  мізинець -  0-20;  коробка сірників:  довжини -  0-90,  ширина -  0-50, висота - 0-30; ширина мушки автомата -  0-02; ширина прорізу прицілу -  0-06.

                                     

Предмет слід тримати на відстані 50 см від ока.

Показую як визначити дальність до цілі по кутових і лінійних розмірах цілі (наприклад: до телефонної опори, висота якої 6 м), використовуючи бінокль тапідручні предмети.

Використовую макет АК.

Визначити дальність до цілі можна за допомогою прицільного пристрою автомата. Мушка автомата на певній відстані перекриває певний відрізок, це – криюча величина мушки. Мушка автомата на відстані 100 м перекриває 25 см, на 200 м  -  50 см, на 300 м  -  75 см, на 400 м  -  100 см і т д. Використовуючи значення криючої величини мушки, можна визначити дальність до цілі.

Наприклад:мушка автомата в 2 рази більша за ширину фігури людини( 0,5 м), отже мушка перекриває 1 м.Дальність до цілі в даному випадку буде 400 м.

                                              

2. Врахування зовнішніх умов на стрільбу

Нормальними метеорологічними умовами у стрілецькій практиці приймається: температура  повітря + 15  , атмосферний тиск 750 мм рт. ст., відносна вологість повітря 50 , відсутність вітру.

Зміна відносної вологості повітря практично не впливає на зміну дальності польоту кулі, тому при стрільбі не враховується.

Вплив зміни атмосферного тиску на дальність польоту кулі також незначний, тому враховується при стрільбі в горах.

а). Вплив  температури  повітря.

Відхилення температури повітря від табличної (+15) впливає на дальність польоту кулі, збільшує її при стрільбі в літніх умовах і зменшує зимою.

Дальність польоту кулі при стрільбі в літніх умовах збільшується незначно, тому поправки не вносяться.

Дальність польоту кулі при стрільбі зимою (в умовах низьких температур) на відстані більше  400м значно зменшується (на 50-100м), тому необхідно при температурі повітря вище -25 цілитись у верхній край цілі, а при температурі нижче -25 збільшувати приціл на одну поділку.

б). Вплив  вітру.

Розпізнають: слабкий вітер - 2-3 м/с, помірний - 4-6 м/с, сильний - 8-12 м/с.    

За напрямом вітер поділяють на: поздовжній (попутний і зустрічний); боковий (боковий під прямим кутом і боковий під гострим кутом).

 При стрільбі вплив поздовжнього вітру незначний і тому на практиці не враховується.

Боковий вітер значно впливає на політ кулі, відхиляючи її в сторону. Тому потрібно користуватись таблицею поправок.

Ø Поправку при слабкому вітрі (2 м/с) потрібно брати в 2 рази меншу, а при сильному (8 м/с)  -  в 2 рази більшу, ніж при помірному.

Ø При вітрі, що дує під гострим кутом до напрямку стрільби, поправку беруть в 2 рази меншу, ніж при вітрі, що дує під кутом 90.

Ø Відлік при виносі точки прицілювання проводиться від середини цілі, в сторону звідки дує вітер.

3. Прицілювання  зброї  та  влучність  стрільби.

Використовую плакати з вогневої підготовки, мішені, макет автомата.

Визначивши дальність до цілі та врахувавши зовнішні умови, що можуть вплинути на стрільбу, встановлюють приціл. Для цього хомутик переміщують до відповідної поділки на прицільній планці (1- 100 м, 2- 200 м, 3- 300 м, і т. д.).   Стрільба буде влучною, коли кулі попадуть в центр цілі (мішені). Для цього потрібно правильно провести прицілювання зброї.                                                               Прицілювання– це надання каналу ствола напрямку, необхідного для того, щоб уразити ціль. Виконується прицілювання за допомогою прицілу та мушки.

При стрільбі з відкритим прицілом для прицілювання необхідно зажмурити ліве око, а правим дивитися крізь проріз прицілу на мушку і встановити її таким чином, щоб її верхівку було видно в центрі прорізу прицілу на одному рівні з краями. Таке положення називають рівною мушкою. Головну увагу потрібно приділити правильному положенню мушки в розрізі прицілу і лише періодично, для уточнення прицілювання, переключати зір на точку прицілювання

Точка прицілювання – це точка на цілі або поза нею, в яку наводиться зброя. Точкою прицілювання в основному є середина нижнього краю цілі. При стрільбі по високих цілях (біжучі фігури) краще вибирати точку прицілювання в середині цілі.

При стрільбі по цілі з чорним кружком рекомендується прицілювання здійснювати з невеликим просвітом, щоб під час прицілювання було чітко видно обріз цілі і верхівку мушки. Величина просвіту залежить від особливості зору стрільця і має бути однаковою при кожному пострілі.

     На  влучність стрільби істотно впливає дихання стрільця. Якщо не затримати дихання під час спуску курка, зброя матиме значне коливання по вертикалі і горизонталі, бо приклад при видихові опускається, а ствол піднімається, а при вдиху  -  навпаки. Щоб цього не відбулося , необхідно в момент прицілювання і спуску курка затримати дихання. Перед спуском курка треба зробити вдих, а потім неповний видих і затримати дихання на 7-10 с. Цього цілком достатньо, щоб правильно прицілитись і зробити плавний спуск курка.

Показую виконання прицілювання зброї.

III.  Заключначастина( 7 хв  )

1. Вияснення незрозумілих питань.

2.Практичне закріплення вивченого матеріалу.                                                                  -  Навчальне місце №1.Визначення дальності до цілі по відрізках місцевості, ступені видимості і уявні величини цілі.                                                             

- Навчальне місце №2. Визначення дальності до цілі по кутовим розмірам цілі і елементів зброї.                                                                                               

- Навчальне місце №3. Прицілювання зброї.                                                

3.Підведення підсумку уроку. Оголошення оцінок. Звернення уваги на недоліки.                                                                                                              

4.Домашнє завдання.                                                                                      

- Вивчити визначення дальності до цілі, врахування зовнішніх умов на стрільбу. Прицілювання зброї та влучність стрільби.                                                           - Тренуватись у визначенні відстані до цілі.                                                                      - Відпрацьовувати виконання стройових прийомів без зброї. 

Урок 4.6. Практичне заняття.

   Тема 4.2-2. Призначення, будова частин і механізмів автомата, приладдя і патронів. Призначення, будова частин і механізмів автомата. Приладдя до автомата. Бойові патрони

    Мета:    Розказати про призначення і будову основних частин і механізмів автомата.

    План уроку:

1. Призначення і будова основних частин і механізмів автомата.

2. Приладдя до автомата.

3. Будова бойового патрона.

4. Практичне тренування й опитування про порядок розбору автомата та призначення основних частин автомата.

    1. Призначення, будова основних частин і механізмів автомата

Ствол — призначений для спрямування польоту кулі. Усередині має канал із чотирма нарізами, які йдуть зліва вгору праворуч. Проміжки між нарізами називаються полями, відстань між двома протилежними полями (по діаметру) називається калібром каналу ствола. Калібр автомата АК-74 — 5,45 мм.

У казенній частині канал гладкий, зроблений за формою гільзи. Він називається патронником.

Дульний гальмо-компенсатор призначений для підвищення щільності бою (здатність зброї групувати пробоїни на обмеженій площі під час стрільби в однакових умовах) при стрільбі чергами та зменшення енергії віддачі.

Ствольна коробка призначена:

• для з’єднання частин і механізмів автомата;

• для забезпечення закривання каналу ствола затвором і запирання затвора. У ствольній коробці розміщується ударно-спусковий механізм. Зверху коробка закривається кришкою.

До ствольної коробки приєднані: приклад, пістолетна рукоятка та спускова скоба із засувкою для магазина.

Прицільний пристрій призначений для наведення автомата при стрільбі по цілях на різні відстані, він складається з прицілу та мушки.

Кришка ствольної коробки запобігає забрудненню частин і механізмів, розміщених у ствольній коробці:

Затворна рама з газовим поршнем призначена для приведення в дію затвора та ударно-спускового механізму.

    Затвор призначений для:

• досилання патрона в патронник;

• закривання каналу ствола;

• розбивання капсуля;

• викидання гільзи з патронника.

   Зворотний механізм (див. рис. 116) призначений для повернення затворної рами із затвором у переднє положення.

  Він складається із зворотної пружини (1), напрямного стержня (2), рухомого стержня (3) та муфти (4).

Газова трубка зі ствольною накладкою складається:

• з газової трубки;

• з передньої та задньої з’єднувальних муфт;

• зі ствольної накладки.

   Ударно-спусковий механізм (див. рис. 117) призначений для:

• спуску курка з бойового взводу або зі взводу автоспуску;

• нанесення удару по ударнику;

• забезпечення ведення автоматичного або поодиночного вогню;

• припинення стрільби;

• для запобігання пострілів при незакритому затворі;

• для постановки автомата на запобіжник.

а — курок; б — бойова пружина; в — спусковий гачок; г — шептало одиночного вогню; ґ — автоспуск; д — пружина автоспуску; е — перевідник; є — вісі; ж — пружина шептала одиночного вогню; з — сповільнювач курка; и — пружина сповільнювача курка; і — трубчата вісь;

1 — бойовий звід; 2 — звід автоспуску; 3 — загнуті кінці; 4 — петля; 5 — фігурний виступ; 6 — прямокутні виступи; 7 — хвіст; 8 — виріз; 9 — шептало; 10 — важіль; 11 — защіпка; 12 — передній виступ; 13 — сектор; 14 — цапфа

Рис. 117. Частини ударно-спускового механізму

Курок із бойовою пружною призначений для нанесення удару по ударнику.

Сповільнювач курка призначений для сповільнення руху курка вперед з метою підвищення щільності бою при веденні автоматичного вогню.

Спусковий гачок призначений для утримання курка на бойовому взводі та для спуску курка.

Шептало одиночного вогню призначене для утримання курка після пострілу в крайньому задньому положенні, якщо при веденні одиночного вогню спусковий гачок не був відпущений.

Автоспуск із пружиною призначений для автоматичного звільнення курка із взводу автоспуску при стрільбі чергами, а також для запобігання спуску курка при незакритому каналі ствола та незакритому затворі.

Перевідник призначений для установки автомата на автоматичний або одиночний вогонь чи на запобіжник.

Цівка призначена для зручності дії та захисту рук автоматника від опіків.

Магазин призначений для розміщення патронів та подачі їх у ствольну коробку.

Штик-ніж приєднаний до автомата використовується як штик. У відкритому положенні може використовуватись як армійський ніж, як ножиці для різання колючого дроту в загородженнях, як пилка для розпилювання металевих деталей та як ножиці для різання дроту, що знаходиться під електричним струмом до 220 В.

    2. Приладдя до автомата

Автомат слід завжди тримати в чистоті, в повній справності. Це досягається своєчасним умілим чищенням і змащенням.

Приладдя до автомата (див. рис. 118) призначене для розбирання, складання, чищення та змащення автомата.

Шомпол (1), протирка (2), йоржик (3), викрутка (4), вибивач (5), пенал (6), кришка пеналу (7), маслянка (8), шпилька (9), обійма (10), перехідник (11)

Рис. 118. Приладдя до автомата

Шомпол застосовується для чищення і змащення каналу ствола, каналів і порожнин інших частин автомата. Він має головку з отвором для вибивала, нарізку для нагвинчування протирки або йоржика.

Протирка застосовується для чищення та змащення каналу ствола, а також каналів і порожнин інших частин автомата.

Йоржик використовується для чищення каналу ствола розчином для чищення ствола (РЧС).

Викрутка, вибивач і шпилька застосовуються при складанні та розбиранні автомата. Виріз на кінці викрутки призначений для вгвинчування мушки та її вигвинчування, а бічний розріз — для закріплення протирки на шомполі. Для зручності користування викруткою її вставляють у бічні отвори пенала. При чищенні каналу викрутка вкладається в пенал поверх головки шомпола. Шпилька застосовується при збиранні ударно-спускового механізму. Вона притримує шептало одиничного вогню й уповільнювач курка з пружиною на спусковому курку.

Пенал із кришкою служить для зберігання протирки, йоржика, викрутки, вибивача і шпильки. Пенал застосовується як шомпольна муфта при чищенні і змащенні каналу ствола, як рукоятка для викрутки при вгвинчуванні і вигвинчуванні мушки, для повороту замикача газової трубки. Пенал має наскрізні отвори для шомпола, овальні отвори для викрутки та прямокутні отвори для обертання замикача газової трубки. Кришка використовується як дулова накладка при чищенні каналу ствола. Бічні отвори на кришці пенала призначені для вибивача, яким знімають кришку зі ствола.

Масльонка служить для зберігання мастила; її носять у кишені сумки для магазинів.

Чищення і змащення автомата проводиться під безпосереднім керівництвом командира відділення, а в навчальному закладі — викладача допризовної підготовки.

Чищення автомата здійснюється щодня: при підготовці до стрільби; після стрільби; після занять у полі; у бойовій обстановці; на тривалих навчаннях; під час перерв у бою і в навчанні.

Якщо автомат не застосовується, то чищення його здійснюється не менше одного разу на тиждень.

Для чищення і змащення автомата застосовується рідке рушничне мастило, РЧС (розчин для чищення ствола), рушничне мастило, ганчірки або папір КВ-22 і ганчір’я — тільки для чищення каналу ствола.

Чищення автомата проводять у спеціально відведених місцях на обладнаних для цієї мети столах, а в польових умовах — на чистих підстилках, дошках, фанері тощо в такій послідовності: підбираються приладдя, матеріали для чищення і змащення; розбирається автомат; чиститься канал ствола; вичищаються інші частини автомата.

    3. Будова бойового патрона

Бойовий патрон складається з кулі, гільзи, порохового заряду і капсуля. Патрони зразка 1974 р. випускаються із звичайними кулями і з кулями спеціального призначення: трасуючими і бронебійно-запалювальними. Головні частини спеціальних куль мають розпізнавальне пофарбування. Куля призначена: звичайна — для ураження живої сили противника, розташованого відкрито і за укриттями, що пробиваються кулями; трасуюча — для ураження живої сили противника, а також коригування вогню і цілеуказання; бронебійно-запалювальна — для запалювання горючих рідин та ураження живої сили противника, який знаходиться за легкими броньованими укриттями на відстані до 300 м. Звичайна куля складається з оболонки, сталевого осердя, свинцевої сорочки; трасуюча і бронебійно-запалювальна кулі мають складнішу будову.

Гільза служить для з’єднання всіх частин патрона, захисту порохового заряду від зовнішніх впливів і для усунення прориву порохових газів у бік затвора. Вона складається з корпуса, дульця і дна.

Пороховий заряд надає кулі поступального руху. Він складається з піроксилінового пороху.

Капсуль призначений для запалювання порохового заряду. Він складається з латунного ковпачка, ударної суміші та фольгового кругляка.

Рис. 119. Бойовий патрон

Вага кулі: 3,42 г.

Початкова швидкість, заявлена виробником: 870 м/с.

Балістичний коефіцієнт: 0,282.

Висота прицілу над дулом: 8 см.

Початкова швидкість, заміряна хронографом, м/с:

• мінімальна початкова швидкість: 895 м/с;

• максимальна початкова швидкість: 931 м/с;

• середньостатистична початкова швидкість: 922 м/с.

Середньостатистичне відхилення: ± 10 м/с.

Максимальна різниця швидкостей: 36 м/с.

1 — оболонка; 2 — свинцева сорочка; 3 — сталеве осердя; 4 — свинцеве осердя; 5 — стаканчик трасера; 6 — трасуюча суміш; 7 — томпаковий наконечник; 8 — запалювальна суміш; 9 — свинцевий піддон

Рис. 120. Куля: а — звичайна зі сталевим осердям; б — трасуюча; в — бронебійно-запалювальна

1 — куля; 2 — пороховий заряд; 3 — гільза; 4 — капсуль

Рис. 121. Будова бойового патрона

 4. Практичне тренування й опитування про порядок розбору автомата та призначення основних частин автомата

    Контрольні питання

1. Призначення та бойові властивості автомата.

2. Послідовність неповного розбирання та збирання автомата.

3. Призначення ствола, ударно-спускового механізму.

4. Призначення затворної рами та затвора.

    Домашня робота

Урок 4.10.   Практичне заняття.

   Тема 4.2-6.  Загальна будова пневматичної гвинтівки та її характеристика. Основи стрільби з пневматичної гвинтівки. Помилки під час стрільби та їхнє усунення. Заходи безпеки. Тренування в стрільбі з пневматичної гвинтівки

   Мета:  Розказати про основні характеристики пневматичної гвинтівки та її будову, правила стрільби та техніку безпеки в тирі. Навчити основним прийомам і правилам стрільби.

   План уроку

1. Пневматична гвинтівка ІЖ-38.

2. Заряджання пневматичної гвинтівки.

3. Особливості приготування до стрільби та прицілювання.

4. Заходи безпеки під час стрільби.

5. Тренування у стрільбі з пневматичної гвинтівки.

   1. Пневматична гвинтівка ІЖ -38

Пневматична гвинтівка ІЖ-38 призначена для початкової підготовки стрілків. Постріл відбувається внаслідок тиску повітря, стиснутого поршнем, який швидко рухається та переміщується під впливом попереднього напруження пружини.

На відстані до 60 м кулька може нанести серйозне поранення. При попаданні в перешкоду (фанеру, дошку) кулька може рикошетити.

Тактико-технічні характеристики пневматичної гвинтівки ІЖ-38

   2. Заряджання пневматичної гвинтівки

Тримаючи гвинтівку в правій руці за шийку ложі, великим пальцем лівої руки натиснути на важіль, а правою рукою натиснути на передню частину ствола, переломлюючи його на вісі ствольної коробки. При цьому важіль зведення, подолавши опір пружини поршня, переводить поршень у заднє положення і ставить його на бойовий взвод.

Потім вставити кульку в канал ствола таким чином, щоб вона повністю ввійшла в нього, і повернути ствол у початкове положення. Гвинтівка заряджена. При натисненні на спусковий гачок відбудеться постріл. Проводити постріл «в холосту» без кульки не рекомендується. Неможливо також застосовувати для стрільби замість кульок інші предмети. Усе це приводить до швидкого пошкодження зброї.

   3. Особливості приготування до стрільби та прицілювання

Щоб навчитися влучно стріляти з пневматичної гвинтівки, необхідно виробити стійкі навички виконання прийомів стрільби. До цих прийомів належать: приготування, прицілювання, спуск курка.

Приготування до стрільби передбачає стале положення і того, хто стріляє, і гвинтівки. Це має вирішальне значення для влучності стрільби. Найзручнішим положенням для стрільби є положення лежачи (див. рис. 141 а), бо воно забезпечує найкращу сталість для стрілка і гвинтівки.

а — вид попереду; б — вид збоку

Рис. 141. Правильне положення лежачи

Приготувавшись до стрільби, потрібно перевірити правильність прийнятого положення. Закінчивши прикладку, прицілитись, потім заплющити на декілька секунд очі, після чого, розплющивши праве око (або ліве, якщо стрілок лівша), подивитися, як спрямована гвинтівка відносно мішені. Якщо мушка відхилилася вліво від точки прицілювання, то весь корпус слід подати вліво, не пересуваючи лівого ліктя. Якщо гвинтівка спрямована вправо, то потрібно зробити те саме, але тепер у правий бік (див. рис. 141 б). Якщо гвинтівка спрямована нижче точки прицілювання, то слід увесь корпус подати назад, не пересуваючи ліктів із місця, і, навпаки, якщо гвинтівка спрямована вище, то корпус подати вперед.

Правильним уважається положення, якщо під час перевірки мушка залишається точно під точкою прицілювання. При стрільбі лежачи можна користуватися упором — мішечками з піском чи тирсою. При стрільбі з упора кисть лівої руки кладеться на упор, а на неї кладеться цівка гвинтівки. Корпус зміщується вперед або назад доти, поки не займе зручне для себе правильне положення.

У стрілецькій практиці відомий ще один прийом стрільби з упора. Він відрізняється від попереднього тим, що гвинтівка кладеться на упор, а ліва рука підтримує приклад знизу.

Прицілювання — це надання каналу ствола, напряму, необхідного для того, щоб уразити ціль. Виконується прицілювання за допомогою прицілу та мушки. При стрільбі з відкритим прицілом для прицілювання необхідно зажмурити ліве око, а правим дивитися крізь проріз прицілу на мушку і встановлювати її таким чином, щоб її верхівку було видно в центрі прорізу прицілу на одному рівні з краями. Таке положення мушки називається рівною мушкою. При стрільбі в ціль із чорним колом («яблучком») рекомендується прицілювання здійснювати з невеликим просвітом, щоб під час прицілювання можна було чітко бачити обріз «яблучка» (мішені) і верхівку мушки. Величина просвіту залежить від особливостей зору стрілка і має бути однаковою при кожному пострілі. Коли гвинтівка завалюється в той чи інший бік, то відповідно у той бік і вниз буде відхилення куль.

На влучність стрільби суттєво впливає дихання стрілка. Якщо не затримати дихання під час спускання курка, зброя матиме значне коливання по вертикалі і горизонталі, бо приклад при видиху опускається, а ствол піднімається, а при вдиху — навпаки. Щоб цього не відбувалося, необхідно в момент прицілювання і спуску курка затримати дихання. Перед спуском курка треба зробити вдих, а потім неповний видих і затримати дихання на 7–10 секунд. Цього часу цілком достатньо, щоб правильно прицілитися і зробити плавний спуск курка.

Спуск курка. Основою влучного пострілу є поєднання сталого положення зброї, правильного прицілювання і спуску курка. Можна добре і правильно прицілитися й затримати вчасно дихання, але якщо різко натиснути на спусковий гачок, то куля полетить із великими відхиленнями, бо різкий рух пальця зіб’є наводку. Тому потрібно після затримки дихання плавно й рівномірно натискати на спусковий гачок, одночасно стежачи за правильним положенням мушки в прорізу й точкою прицілювання. Вказівний палець слід накладати на гачок першим суглобом, а сила тиску пальця повинна бути рівномірно спрямована вздовж осі каналу ствола.

   4. Заходи безпеки під час стрільби

Щоб не допустити нещасних випадків і гарантувати безпеку тих, хто стріляє, і тих, хто перебуває на стрільбищі або в тирі, категорично забороняється:

1. Знаходячись поза лінією вогню, готуватися до стрільби і прицілюватися в людей, мішені або інші предмети, незалежно від того, заряджена зброя чи ні.

2. Стріляти з несправної чи не приведеної до нормального бою зброї.

3. Залишати зброю на лінії вогню заряджену або із закритим затвором.

4. Передавати зброю будь-кому. Виносити заряджену зброю з лінії вогню.

5. Стріляти чи заряджати зброю на лінії вогню без команди керівника стрільби.

6. Стріляти не в свою мішень.

7. Стріляти по предметах, які не мають відношення до виконання вправи (лампочках, рамах, тросах).

8. Спрямовувати зброю на лінії вогню в сторони або назад від напряму стрільби.

Стрілок повинен:

1. Негайно припинити стрільбу, якщо в зоні стрільби з’явилися люди, тварини, техніка або інші предмети.

2. Якщо в ході стрільби виникли затримки (осічка, невикидання гільзи тощо), звертатися до керівника стрільби голосом: «Перший затримка!».

3. Оглядати зброю до і після стрільби, до і після занять.

4. Після закінчення стрільби обов’язково збирати гільзи і невикористані патрони та здати їх керівникові стрільби.

Необхідно пам’ятати, що зброю можна заряджати тільки на лінії вогню після команди керівники «Заряджай!».

Патрони видаються за розпорядженням керівника стрільби лише на лінії вогню. Якщо попадання перевіряються після кожного пострілу, то видають лише по одному патрону.

Під час перевезення (перенесення) навчальної зброї (малокаліберних і пневматичних гвинтівок) вона повинна бути розряджена й обов’язково зачохлена. Переносити зброю в навчальних приміщеннях і на заняттях у полі, у вогневому класі (містечку), тирі можна тільки в положенні «на ремінь» чи «на плече».

   5. Тренування у стрільбі з пневматичної гвинтівки

Контрольні питання

1. Для чого призначені пневматичні гвинтівки?

2. Назвіть основні характеристики пневматичної гвинтівки.

3. Порядок зарядження пневматичної гвинтівки.

4. Які заходи безпеки вживають при проведенні стрільби з пневматичної гвинтівки?

5. Розкажіть про прийоми і правила стрільби з пневматичної гвинтівки.

6. Який порядок приготування до стрільби з пневматичної гвинтівки в положенні лежачи?

7. Що таке рівна мушка і яке її значення при прицілюванні?

8. Наведіть характерні помилки при прицілюванні і спуску курка. До яких наслідків вони призводять?

           Домашня робота

ТЕМА:   Рух стройовим і похідним кроком.

МЕТА:   Навчити учнів руху стройовим і похідним кроком.

Тренувати учнів у виконанні вивчених стройових прийомів.

Сприяти формуванню у учнів правильної осанки при виконанні повсякденного кроку.

Виховувати в учнів дисциплінованість, охайність, уважність та наполегливість.

Метод проведення: розповідь, демонстрування нового прийому, відпрацювання його виконання за елементами, тренування.

Місце проведення: стройовий майданчик.

Матеріальне забезпечення:

1.     Стройовий статут З С  України

2.     Комплект плакатів зі стройової підготовки

3.     Дзеркало для особистої перевірки правильності виконання стройових прийомів.

Міжпредметні зв'язки: фізична культура.

ХІД УРОКУ

1.   Вступна       частина    (10 хв.)

1.     Шикування учнів, привітання.

2.     Огляд зовнішнього вигляду, перевірка присутності учнів на заняттях.

3.     Оголошення теми та мети уроку.

4.     Тренування у виконанні стройових прийомів на місці: виконання команд « СТАВАЙ! РІВНЯЙСЬ! СТРУНКО! ВІЛЬНО! Ліво-РУЧ!, Право-РУЧ, Кру-ГОМ! Відділення-РОЗІЙДИСЬ! Відділення-ДО МЕНЕ! Водну шеренгу-ШИКУЙСЬІВідділення, на перший та другий-РОЗПОДІЛИСЬ! Відділення, у дві шеренги - ШИКУЙСЬ! Відділення, в одну шеренгу -ШИКУЙСЬ!

Дії викладача: Звертає увагу на одночасне та якісне виконання, виправляю помилки

2.     Основна      частина   (ЗО хв.)

Систематизація опорних знань зі стройової підготовки з питань: (провести у формі бесіди)

Стрій-це....

Шеренга - це ...

Фланг-це...

Фронт-це...

Інтервал - це ...

Дистанція - це ...

Розповісти: які бувають команди? Мета команд? ( підготовча та виконавча )

Ширина строю - це ...

Глибина строю-це...

Дії керівника : розповідь - стройовий крок - це один із найскладніших стройових прийомів, виконання якого вимагає від учнів особливої зібраності, підтягнутості, координації рухів рук і ніг.

Стройовий крок застосовується:

Під час проходження підрозділів урочистим маршем;

Під час виконання ними військового вітання під час руху;

Під час підходу військовослужбовця до начальника та відходу від нього;

Під час виходу зі строю та повернення на місце, а також під час занять зі стройової  підготовки.

Похідний крок застосовується в усіх інших випадках.

Правильне виконання елементів стройового та похідного кроку вимагає від юнака міцної фізичної підготовки, сприяє правильної осанки.

Нормальна швидкість стройовим кроком -110-120 кроків за хвилину. Довжина кроку - 70-80 см.

Рух стройовим кроком починається за командою: стройовим кроком - РУШ! За підготовчою командою слід подати корпус трохи вперед,перенести вагу тіла більше на праву ногу,зі збереженням рівноваги; за виконавчою командою почати рух з лівої ноги повним кроком. Під час руху стройовим кроком голову та корпус тримати прямо, дивитись вперед.

Дії учнів: Учні в одно шеренговому строю слухають розповідь і виконують

команди.

Після розповіді учителя про стройовий крок треба показати виконання стройового кроку по елементам.

Перша підготовча вправа:

За рахунком - роби - раз учні згинають руки в ліктях, рухаючи ними від плеча вздовж тіла так, щоб кисть руки піднімалась вище застібки поясу на ширину долоні й були на відстані долоні від тіла; водночас ліва рука відводиться назад до упору в плечовому суглобі. Пальці рук мають бути напівзігнути, а лікоть правої руки ледь піднятий.

За рахунком - роби   - два   учні роблять рух лівою рукою вперед, а правою, починаючи від плеча, назад до упору.

Друга   підготовча вправа:

За попередньою командою — Кроком — учні подають корпус тіла трохи вперед, переносячи вагу тіла трохи більше на праву ногу і утримуючи рівновагу. За командою для виконання - РУШ—та за рахунком - РАЗ - вони починають рух з лівої ноги повним кроком, виносячи ногу з відтягнутим носком ( при цьому ступня розташована паралельно до землі) на висоту 15-20 см від землі. Робиться пауза, щоб учитель виправив помилки. За рахунок -ДВА—учні ставлять ліву ногу твердо на всю ступню. Одночасно з кроком учні роблять рух правою рукою вперед, а лівою назад. За наступним рахунком -РАЗ—рух повторюється з правої ноги і так далі.

Показ руху стройовим кроком у цілому, потім окремо відпрацювання прийому з елементами : подання команди - рух руками, роби - раз! Роби -два! З метою відпрацювання в цілому додання кроку на місці. Подання команди: — Рух руками з кроком на місці, роби -раз,  роби—два. Звертати під час тренування особливу уваги на правильний рух, положення рук, положення тіла та голови  (плечі розвернути, груди підняти, живіт втягти, голову тримати високо й прямо, не виставляючи підборіддя, дивитися перед собою )

Після відпрацювання вправ окремо відпрацьовується вправа на два рахунки, для чого подається команда-строєним кроком, роздільно, на два рахунки, кроком—РУШ!, що супроводжується рахунком - Раз, два,раз,два—із паузою після руху на - РАЗ—кожному учню вказую на помилки. Після цього - подання команди для руху стройовим кроком на кожен рахунок без паузи. Початок вивчення руху стройовим кроком із темпом 60 - 70 кроків за хвилину із подальшим збільшенням темпу руху до 110 - 120 кроків за хвилину.

3.      Заключна        частина   (5 хв.)

1.  Закріплення вивченого матеріалу, стройових прийомів.  Питання для закріплення:

■    Назвіть ситуації, коли застосовується стройовий і похідний крок;

■    Назвіть основні правила руху стройовим кроком.

2.     Підведення підсумків уроку: оголошення оцінок.

3.     Диференційоване домашнє завдання:

■    Опрацювати тему за підручником ( ст..400 -402 )

■    Дома перед дзеркалом відпрацювати стройовий крок ( кожному учню вказати недоліки)

4.  Що було незрозумілого? 

Тема: Призначення, склад та озброєння  добового наряду роти

Мета: Ознайомити учнів з призначенням, складом та озброєнням добового наряду роти

І. Організаційний момент. Шикування учнів, прийом рапорту командира класу, тренування у виконанні стройових прийомів

ІІ. Мотивація пізнавальної діяльності.

ІІІ. Викладення навчального матеріалу.

  Добовий наряд призначається для підтримання внут­рішнього порядку, охорони особового складу, озбро­єння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, приміщень і майна військової частини, контролю за станом справ у підрозділах і своєчасного вживання заходів щодо запобі­гання правопорушень, а також для виконання інших обов'язків внутрішньої служби.

Склад добового наряду оголошують наказом по війсь­ковій частині. У добовий наряд роти призначають чергового та днювального роти.

Військовослужбовцям, призначеним у добовий наряд, надається певний час для того, щоб підготуватися до несення служби, перевірити, чи знають вони свої обов'язки, відпочити.

Черговий роти носить на лівому рукаві пов'язку або на лівому боці грудей нагрудний знак з відповідним на­писом. Черговий і днювальні роти мають озброєння — багнети в піхвах. Багнет кріпиться на поясі з лівого боку, на ширину долоні від пряжки. За наказом Міністра оборони України  у деяких військових частинах добовий наряд роти може мати автомат (кара­бін) з двома спорядженими магазинами.

        Днювальний роти призначається із рядового складу. Він відпо­відає за зберігання  зброї, шаф (ящиків) із боєприпасами, майна роти, особистих речей військовослужбовців, які є під його охороною. Днюваль­ний роти підпорядкований черговому роти.

        Днювальний несе службу всередині казарми біля вхід­них дверей, поблизу кімнати зберігання зброї. Він зобов’язаний:  не пропускати в приміщення сторонніх осіб; нікуди не виходити з приміщення без дозволу чергового роти; пос­тійно охороняти  кімнату зберігання зброї; своєчасно подавати команди згідно з розпорядком дня; не дозволяти виносити з казарми зброю, боєприпаси, майно і речі без доз­волу чергового роти; негайно доповідати черговому про всі випадки в роті, про порушення встановлених статутом пра­вил відносин між військовослужбовцями, про помічені несправності й порушення вимог пожежної безпеки, вживати заходи щодо їх усунення; не дозволяти військово­службовцям у холодну пору, особливо вночі, виходити з при­міщення роздягненими; стежити за чистотою і порядком у приміщеннях та вимагати від військовослужбовців дот­римуватися чистоти і порядку; піднімати особовий склад під час загального підйому, а також уночі у разі тривоги, пожежі, стихійного лиха; стежити, щоб військовослужбовці курили, чистили взуття та одяг тільки у визначених для цього приміщеннях (місцях).

З прибуттям до роти прямих начальників від командира роти й вище та чергового частини подавати команду „Струнко!”;  з прибуттям до роти інших офіцерів роти, а також старшини або військовослужбовців іншої роти викликати чергового „Черговий по роті, на вихід”.

       Якщо виникає пожежа, днювальний викликає пожежну команду, вживає заходи щодо гасіння пожежі та негайно доповідає черговому роти. Приймає всі заходи щоб вивести людей і винести зброю та майно з приміщень, яким загрожує небезпека.

         Черговому днювальному забороняється сидіти, знімати  спо­рядження та перебувати у розстібнутому  одязі.

Для виконання обов'язків чергового днювального роти обладнується спеціальне місце, в якому є:  документація днювального роти, телефон, ста­тути Збройних Сил України, технічні засоби приймання сигналів та оповіщень підрозділів, аварійне освітлення, годинник,  засоби гасіння пожежі.  

З прибуттям до роти прямих начальників від командира роти й вище та чергового частини подавати команду „Струнко!”;  з прибуттям до роти інших офіцерів роти, а також старшини або військовослужбовців іншої роти викликати чергового.

Питання для закріплення знань.

1.     Призначення добового наряду роти, обов’язки днювального.

2.     Дії днювального під час прибуття в роту прямих начальників.