Пам'ятай про Крути
«Ой ви, Крути,
засніжені Крути,
Наше горе і
праведний клич,
Нам ніколи про
вас не забути…»
Ні, вони не
полягли, вони – безсмертні…!
У район Бахмача, що на Чернігівщині, було направлено
курсантів Київської військової школи імені Богдана Хмельницького, перед якими
було поставлено завдання за будь-яких умов зупинити московську навалу.
Навздогін Центральна Рада вислала на підмогу останній резерв – 116 студентів
київських вузів і учнів старших класів гімназій. Більшість з них ледь навчилася стріляти. Близько 500
молодих українських вояків і 20 старшин зайняли оборону поблизу містечка Крути.
29 січня 1918 року в нерівному бою, після відступу основних українських сил і закінчення
набоїв, тут загинуло близько 300 студентів. Загиблі були поховані місцевими
селянами у братській могилі, а 19
березня 1918
року тіла замордованих у Крутах юнаків
перевезли до Київа й поховали на Аскольдовій могилі. 
300 наших українських
юнаків-добровольців, вчорашніх гімназистів і студентів, що загинули смертю
Героїв, закривши своїми грудьми золотоверхий Київ і всю Україну... Що змусило
їх кинутись у крутянський сніг під кулі і багнети лютого безжального ворога? Чи хтось платив їм, чи
хтось примушував під острахом військового трибуналу? Ні,
нічого такого не було. А що ж було?
А була – нестямна Любов до Рідної Землі, до
нашої милої Неньки-України. І вони пішли в цей свій перший і останній бій,
прекрасно розуміючи, що не повернуться назад, але для них назад дороги не
існувало. Вони – перші паростки пробудженої Нації. Тієї Нації, що здригнулась, узнавши про їхній подвиг, здригнулась і засоромилась сама себе, бо Нація сиділа по
теплих хатах, коли ці молоді лицарі падали в скривавлений сніг. І вже від того
далекого зимового дня 1918 року розпочався довгий-предовгий шлях боротьби і
горіння, смертей і перемог, шлях до Української Самостійної Соборної Держави,
шлях, що не закінчений ще й досі.
Нині Крути – наша пам'ять і біль. 29 Січня – це не Свято Української зброї, а в
кращому випадку прикре нагадування нащадкам, як не треба влаштовувати захист
Рідної Держави.(верхній мал. Меморіал
пам'яті героїв
Крут (с. Пам'ятне Борзнянського р-ну). Відкритий у 2006 році на станції Крути. Головним
елементом є 10-метрова червона колона –
копія колон фасаду Червоного корпусу Київського
національного університету ім.Т.Шевченка, звідки була
більшість увіковічених студентів – героїв. Нижній мал. Київ.
Аскольдова гора, місце поховання загиблих юнаків-добровольців ).
Методична розробка
виховного заходу: «День вшанування учасників бойових дій на території Афганістану»
Свято пам'яті, присвячене
воїнам-інтернаціоналістам, які загинули в афганській війні.
Ведучий 1. Доброго
дня шановні гості і присутні у цьому залі. Сьогодні
ми
зібралися у цьому залі на свято пам'яті, присвячене воїнам-інтернаціоналістам,
які загинули в афганській війні.
Проводжала
мати сина у солдати
І
зібрався друзів повен двір.
Плакали
залишені дівчата,
А
одна шептала « Тільки повернись».
Відповів
їй впевнено і гордо;
Повернусь героєм мила, ти чекай!
Скільки
тої служби, всього лише 2 роки,
Справимо
весілля ми на все село,
Друзів
ми запросимо багато,
Тільки
ти кохана, почекай.
Учениця. Вся вулиця на службу проводжала
Улюбленця
свойого – Віктора .
А
парубчак потрапив
до Афгану.
А
там уже
не служба. Там – війна !
А
там стріляють, звісно ж, із-за рогу.
А
там ані фронтів, ані тилів,
А
там уже покладено, їй-богу,
Багато
Вікторів таких!
В
країні досить виплавлено цинку —
Всім
Вікторам убитим по труні.
Хто
зможе
дати
правильну оцінку
Оцій
такій неправильній війні?
Чи
той, хто із найближчої трибуни,
Одягнутий
в кольчугу орденів
Послав
на
смерть довірливих і юних
В
патріотизмі зрощених синів?
Чи
той,
хто у районнім виконкомі
Від
імені народу засіда
І
відмовляє батькові в прийомі,
Коли
у домі - цинкова
біда.
Нам
не прикрити рани орденами
І
квітами — жахливої
труни,
Гріхом
найтяжчим
нависла над нами
Свинцева
тайна «хитрої» війни.
Ведучий 2. Нове
керівництво СРСР на чолі з Михайлом Горбачовим визнало помилковим рішення
попередників, і з кінця 1986 року пішло на поетапне виведення військ з
Афганістану. Однак воєнні дії не припинялися. Восени 1988 року за наказом з
Москви розпочалася операція «Тайфун». Радянська авіація завдавала нищівного
удару по кишлаках уздовж траси Кабул-Саланг, якою мали виводити війська. 15
лютого 1989 року останній радянський солдат залишив афганську землю.
Учень
Повертаються
до рідній матерів,
До
дверей зажуреної хати,
Із
Афганських гір живі солдати,
Війна.
Чужа. Неждана. Непотрібна.
Геройство,
біль, дочасна сивина.
Прокляття
чаша випита до дна.
Жорстока тиша. Вибухоподібна.
Війна.
Війна. Війна...
(Звучить відео кліп «
Афганістан» )
Учениця
Ти - вічний біль, Афганістан,
Ти — наш неспокій.
І не злічить глибоких ран
В борні жорстокій.
І не злічить сліз матерів,
дружин, дітей —
Не всі вернулися сини із
тих ночей...
Вже багато літ, як прийшли
назад додому,
Та до цих пір чує душа
війни оскому.
Та до цих пір, стогнуть
ночі, ниють рани
А у снах - «духи»
налітають, мов шайтани.
Ведучий
1. 23 роки
минає по тому, як 15 лютого 1989 року було виведено війська колишнього СРСР з
території Афганістану. Запам'ятаймо цей день не як історичну дату, а як
торжество здорового глузду і праведних дій.
Афганська
війна тривала 10 років. Триває вона і сьогодні, але, на щастя, вже без участі
наших солдатів. А тоді ж, йдучи у те пекло, вірили, що несуть визволення
приниженим та поневоленим, що йдуть не вбивати, а захищати нове життя.
Учень
Стежка
все крутіше забирає в небо,
Важчає
помітно речовий мішок.
Стати
б, відпочити, але знаю — треба.
І
стиснувши зуби, йду за кроком крок.
Там,
за перевалом, бій клекоче з ночі,
Гинуть
наші хлопці...
Знаю
лиш одне: якщо смерть захоче
Зазирнути
в очі —
За
спиною в друга не знайде мене.
Ведучий 2. Здійснилось
нарешті те, чого так довго чекали тоді усі, хто
мав
відношення до війни. Для тих, хто тоді зійшов з моста афгансько-радянської
дружби, ступив на рідну землю, це справді
була радість зі сльозами на очах: вижили, вибрались з рукотворного пекла. Кажуть, що час - найкращі
ліки, хоча роки минають, а пам҆ ять вперто вертає усіх назад,
коли наші недолугі керівники взялися наводити лад на чужих територіях.
Ведучий
1.
27
грудня 1979 року за рішенням Політбюро ЦК КПРС, очолюваного Брежнєвим, війська
СРСР увійшли до Афганістану. Спочатку радянські війська розташувалися
гарнізонами у великих містах країни, а згодом поступово втягнулися в бойові дії
по всій території
Афганістану. І все більше і більше наших солдатів відправлялися на чужу війну.
Учениця
Хто
в огні смертельнім не згорів.
Повертаються з віддалених доріг,
По стежках заквітчаного поля,
Ті,
кого не обминула доля,
Й
привела на батьківський поріг.
Повертаються,
не буде вже війни!
На
пероні болем стисне груди.
І вдивляються
в сумні обличчя люди,
Може,
серед них і їх сини.
Повертаються.
їм жити серед нас —
Працювати
й бути у пошані.
Хоч
вони і звільнені в запас,
Їх
серця повік а Афганістані.
Ведучий 1. Через
цю безглузду війну пройшли майже 700 тисяч чоловік. І
серед
них 30% були українці. Звання Героя Радянського Союзу присвоєно 12 українцям. Війна
залишила важкі наслідки для України. Не повернулося додому 3360 воїнів. Нині на
Буковині проживає дві тисячі колишніх р учасників бойових дій в Афганістані.
Більпіе сотні повернулося з „ П цієї війни інвалідами, у 56 сімей прилетіла
чорна звістка про загибель сина, брата, батька. В цих мертвих Афганських горах
знайшов свою смерть і наш односельчанин Віктор
Маковійчук.
Народився
Віктор 5 травня 1964 року в селі Шилівці Хотинського району. В 1971 році пішов
у перший клас. Ріс веселим, жвавим, допитливим хлопчиком.
Учениця
Вітя вчився в нашій школі,
Був таким як кожен з нас:
Непомітним, ясночолим
І відважним водночас.
Ведучий 2. В
1981 році закінчив школу. В травні 1983 року був призваний до лав Радянської
Армії. Прийняв присягу, здобув спеціальність наводчика - оператора і був
відправлений в Афганістан.
Учень
В армію пішов служити,
Залишив він батьківський
поріг,
Став на захист він Афгану
і в бою поліг.
Ведучий 1.
Будучи вірним військовій
присязі, він проявив мужність, відвагу, стійкість у боях з душманами. Брав
участь у багатьох операціях у Пандшерських горах, де був смертельно поранений
23 вересня 1983 року. За мужність та відвагу нагороджений орденом Червоної
зірки ( посмертно). В школі, на другому поверсі, у залі бойової слави, біля
обеліска Віктора ніколи не в'януть квіти. Є погруддя і в парку біля пам'ятника
загиблим односельчанам. Похований в селі недалеко від центральної дороги, яка
носить його ім'я.
Учениця
Був такий чудовий день
Яскраво
сонечко світило,
Так
весело і радісно кругом
Ніщо
біди не відчувало.
Аж
тут солдати в двір зайшли
Схиливши
голови в мовчанні,
З
машини цинкову труну
Тихенько
на поріг поклали.
А дальше крик, а дальше плач,
Зомліла
мати, син і тато
Привезли
Вітю у труні,
А з дому йшов він у солдати.
(Демонстрація
відео пам 'ятника і могили і обеліска в школі).
(Голос
з-за куліс)
Не
свари, мене мамо,
Що
впав я з коня
Серед
чорного
Згарища-поля.
Ти
мене не вини,
Рідна
ненько моя,
То
така вже
Судилася
доля.
Де
колючі піски
1 гарячі вітри,
Де
холодні сніги Гіндукушу,
Сотні
куль і одна
Наскрізь
мене пройшла,
І
ввійшли в твоє серце і душу.
Ой,
упав я з коня,
Та
на землю тверду.
У
сідло мені
Вже
не злетіти.
Не
свари ти мене,
Що
додому не йду,
Не
свари мене, мамо,
Я
вбитий.
( Відео кліп « Лист матері» )
Ведучий
2. Так, вони виконали наказ, інтернаціональний
обов'язок. Виконали з честю, гідністю радянського воїна, гідністю солдатів, що
поверталися з бойових доріг у травні 1945. їм ніхто не вправі дорікати ні в
чому. Тільки для них афганська війна була майже удвічі довшою, ніж для дідів
Велика Вітчизняна. Удвічі довша далеко від рідної землі. І цінності теж
неоднакові. Лише платили за них, як на кожній війні, одинаково – життям.
Учень
Знову
цвітуть білим цвітом
Пишно
- зелені
сади.
Жаль,
що краси неземної
Вже
не побачать вони.
Смерть
їх безжально забрала,
В
землі сховала, сирій.
Голови
низько схиляєм
Пам
'яті їхній святі.
Ведучий
2.
Схилімо
голови перед світлою пам'яттю тих, хто віддав своє
життя,
увійшовши в безсмертя. Вшануємо їх хвилиною мовчання.
Учениця
Пливе,
наче вічність, здобута в бою,
Хвилина
мовчання.
Натягнуті
нерви, немов тятива,
Хвилина
мовчання.
Пронизує
пам 'ять скорбота прощання,
І
сумно згасає, і тяжко сплива
Хвилина
мовчання.
І
подвиги мужні, і дружнє плече,
І
роки надій, сподівань...
І
серце сльозою нараз опече
Хвилина
мовчання.
Встають
побратими, відважні бійці.
Знов
закипає та битва остання... Хвилина мовчання.
Ведучий
1
Чимало
років минуло з часу виведення військ з Афганістану, а події в цій країні залишаються
живим болем для багатьох колишніх солдатів та офіцерів, що воювали на тій
війні. Вони живуть серед нас, ці ще молоді чоловіки, сповнені енергії та сил.
На їхніх скринях сивина, а у серцях живе те, суті чого, на щастя, не знаємо ми.
У їхніх душах все ще живе війна. І часом уночі вони прокидаються від снів, у
яких гримлять вибухи, свистять біля скронь кулі, палає ' збитий в ущелині
вертоліт. І друг, з яким ділили цигарку, коротко скрикнувши, падає горілиць,
поспішивши полетіти додому в «чорному тюльпані».
Учень
В
Афганістані в Афганістані
Злючий
«афганець» мете.
А
поміж скелями, в білім тумані,
Персик
рожевий цвіте.
В
Афганістані, в Афганістані
Не
розслабляйсь і на мить.
Знову
додому хтось в «чорнім тюльпані» -
В «
цинку» холоднім летить.
В Афганістані,
а Афганістані
Падають
зорі ясні.
Мабуть,
не буду клястись на Корані —
Виживу
тут я, чи ні.
( Відео кліп «Афганістан»)
Учениця
Я
знаю: повзе десь у горах душман,
У
прорізі мушки мене він шукає
Немовби
чалма - на вершині туман,
І
постріл, луна не змовкає.
Нагрівся
приклад — треба ж так! — від щоки,
Напруживши
зір, оглядаю я скелі
Жену
подалі від себе думки,
Звичайно,
думки невеселі...
Прокинувсь.
Відлуння тієї війни
Стихають,
як сполох в кімнаті.
Сини
мої дивляться радісні сни,
Не
треба їм сни мої знати!
Учень
Вже
роками сниться й сниться.
Як палахкотить пшениця,
А
тим полем - чорним горем,
Піднімаємось
ми в гори.
На
плечах у нас погони,
Встріч
нам кулі, вслід — прокльони.
На
чолі — червона зірка,
На
душі нестерпно гірко.
Аж
на шиї рвуться жили,
Кричу:
« Що ж ми наробили?!»
І
від крику прокидаюсь,
Вкотре
перед Богом каюсь.
Вже
роками сниться й сниться,
Як
горіла та пшениця.
Ведучий
2 У
декого з них наречені або жінки-вдови посивіли молодими,
діти
виростали сиротами. А вони - залишилися двадцятилітніми. Вони так любили життя.
Учениця
Очі
туманить ядуча сльоза,
Руки
скувала утома,
Палить
їй душу афганська гроза —
Син
не вернувся додому.
В
неї він був ясночолий, як світ,
Сонячно
так посміхався,
Ще
й двадцяти не було йому літ...
Юним
навік і зостався.
Ясеночки!
Синочки! Сини!
Колосочки
вкраїнського поля,
Скільки
ж вас не вернулось з війни?
Скільки
гибіє ще у неволі?
... роки летітимуть, мов
журавлі,
Та
не полегшає втрата,
Доки
ходитиме по землі мати солдата.
Учень
Була
зима і був Афгані повзли колони через Кушку,
А
за дувалом дідуган затис гвинтівку - брав на мушку.
Йому,
старому, все одно, хто їх послав сюди вмирати.
А
десь чекає сина мати - їй стріти сина не дано.
Він
плавно натиснув курок і ... пишуть телеграму строгу:
Упав
- обличчям на дорогу її кровиночка синок,
Даремно
то була війна, даремні ваші жертви були:
Ті,
хто послав вас, - їх нема, А інші вже давно забули.
Ведучий 1.
Як
посилки, присилали в цинкових домовинах загиблих. Майже десять років в постійній
тривозі жили батьки і матері тих юнаків, яких називали « афганцями» і кожен з
батьків молився, щоб синочок залишився живим, щоб смерть обминула його.
Учениця
Ховали інтернаціоналіста,
Блищала глухо цинкова
труна.
Нестерпно пахло тополиним
листом,
І плач дівочий танув, як
струна.
Руда земля розверзлась
чорнотою,
Чекає хижо мовчки на своє,
А мати на колінах у болоті
Обмацує труну: «Чи ж там
він є?»...
Стоять, відводять очі вбік
солдати,
І шепотить сержанти ледве
чуть:
«Не велено... неможна
відкривати...
Не велено...
Уже струмки течуть, уже
весна така глибока, рання,
Учора вже летіли журавлі.
Таке врочисте вийшло
поховання...
Школярики стоять, учителі.
А голосок дівочий квилить,
квилить,
Соромиться кричати на весь
світ.
Кого клясти, кого назвати винним?
1 що той світ? Хіба він дасть отвіт?
На хрест сусідній похилився
тато,
Похнюпилися братики малі —
В селі ховали воїна,
солдата,
У мирному вкраїнському
селі.
(Відео кліп «Груз
- 200» )
Ведучий 2.Звичайно, хтось колись
скаже, скільки на тій зворотній дорозі впало наших синів, що не дійшли до
зустрічі з рідною землею кількох місяців, кількох днів, кількох годин.
Учень
Ту дорогу, з якої вертають
не всі,
Подолав я, дістався додому,
Та про те, чого смуток
обсів,
Не розкажу, пробачте,
нікому.
Обмину у розмові гарячу
добу,
Загалом
розповім, як ішов я.
Так, між іншим, згадаю про
місто Кабул
( кожна згадка - окроплена кров 'ю).
Прокидаюся з чорного сну,
Що ніяк не втікає із хати.
Видно, дорогу ту крізь
війну
Вже довіку я буду долати.
Учениця
Минають дні, ідуть роки,
життя листки перегортає,
А біль Афгану – навіки
, в душі чомусь не замовкає.
Я повернувся з тих завій,
але тривожать сни, як рани,
Що ми ведемо смертний бій,
і що товариш все ще з нами.
Гірський, суворий перевал,
розщелина... важке каміння...
Товариш мій від кулі впав.
І смерть нагадує про ління.
Живу. Віктора - нема
Немає сина, брата, друга.
тиша
скрикує німа, і не стихає в серці туга.
Я там, и/е й досі на війні, обличчя вгадую
знайомі Із
другом бачуся у сні, і кличу все його додому.
( Відео кліп « В горах
Афгану»)
Учениця
Виростають хлопці, як соколи -
Чорні
брови, ясеновий стан.
Тільки ненці туга сері^е коле.
Бо на світі є Афганістан.
Земле, вмийся чесними сльозами,
Совісте,
болить не перестань.
Тисячі
дівчат не вийшли заміж,
Бо на світі є Афганістан.
Пам҆ яте,
будь пильною
на чатах,
Чуєш
через далечі розстань.
Плачуть
ненароджені внучата,
Бо на світі є Афганістан.
Ведучий
1. І не тільки синів у матерів
забирала війна, а й забирала,
батьків
у дітей. Діти чекали батьків, бо мами їм обіцяли, що вони
повернуться додому. А
поки не було тата,
вони розмовляли
з портретами.
Учениця (маленька дівчинка
з альбомом)
Літо проминуло, і пройшла
зима,
А тебе, наш любий, все нема
й нема.
Може заблукає ти, чи поліг в бою,
Ставши враз зорею у чужім краю?
Пролетіли роки, весни відцвіли,
Ми тебе, наш татку, так і
не знайшли.
Лиш про тебе згадка - фронтові
листи,
У яких і досі ще воюєш ти.
( Відеокліп «
Розмова з портретом»)
Ведучий 2. До тих, хто дожив до кінця подій, доля була
милосерднішою. їм вона подарувала можливість жити і трудитися, любити та
підняти гіркий « третій тост». Ні, у них він не за любов, і не за жінок. У
колишніх афганців
він за -полеглих.
Учень
Вже не дійти до рідних
берегів,
Ридали друзі, впавши на
коліна,
Він помирав серед чужих пісків,
І разом з ним вмирала Україна.
А вдалині сірів чужий
кишлак,
І БТР димів опісля бою.
Погасло сонце у його очах,
Аж гори похитнулися від
болю.
В оселю рідну - цинкова
труна
Страшенна кара, за яку
провину?
І божеволіла матуся молода,
А разом з нею -
Україна.
Ведучий 1. Щоб там не говорили про ті афганські роки, як
би не оцінювали їх у нашій історії, вони залишаються не стільки славною
сторінкою скільки болючою раною. І тим, хто з якихось причин захоче
якнайшвидше забути
про неї,
закрити її політичними чи дипломатичними бинтами, невідпорно стане на заваді
людська пам'ять. Пам'ять тисяч молодих життів, що згасли у задушливих
афганських ущелинах чи на гірських перевалах, пам҆ ять тисяч материнських
сердець, що г болітимуть вічно синами своїми, незважаючи на те, яким р високим
інтернаціональним обов'язком благословлялася їхня смерть.
Вчитель То неправду кажуть, що нема
незамінних людей. Кожна
людина
незамінна. І ніхто, ніколи й нічим не замінить народу
нашому
молодих хлопців, чиї імена з цвинтарних надгробків
болем
волають до всього цивілізованого світу: досить уже
воєн,
під якими б гаслами вони не проходили. Як хочеться,
щоб
так воно і було. А поки що запам'ятаймо цей день і
покладемо квіти
на могилу нашого
земляка Віктора
Маковійчука,
як пам'ять про всіх загиблих.
Учениця
Упав, з очей спадали зорі,
Темніла неба пелена...
О, Боже мій, що тільки
творить
Людьми придумана війна!
Війна в наш дім проникла
тихо,
Згасивши тисячі життів
І залишили біль і лихо
Печалі вдів і матерів.
Хто ж відповість за юні
долі
У крові викупаний стяг?
Коли і як приспати болі
В людських зневірених
серцях...
А, може, скажуть кладовища
Устами жалібних троянд,
Чом дев 'ять літ там юність
нищив
Для нас чужий Афганістан.
Ведучий 2
Час і
досі не загоїв
рану - цей
одвічний біль
Афганістану. Чимало
літ минуло відтоді,
як вивели
Афганістану
війська, але рани цієї війни кровоточать й досі.
Не
можуть матері забути загиблих та покалічених синів, а дружини та діти - своїх
чоловіків і батьків.
Ведучий 1
Усі
вони любили життя, любили своїх батьків, своє місто, село. Були вірними
друзями, жили щасливо і мріяли про майбутнє. Та не всім судилося повернутися до
рідних домівок.
Учень
Старенька
мати йде до свого сина,
Гранітні
плити плачуть під ногами,
Стукоче
серце в грудях, ниє спина:
Синочку,
рідний, йди в обійми мами.
Тече
сльоза і падає на плечі
Із
стелі очі дивляться хлоп 'ячі,
їм
тільки жити, жити і творити,
Вони
ж навіки залишаються дитячі.
Учениця
Стоїть старенька й плаче.
Ні, ридає: Перед очима в
неї похоронка,
І бій, що котрий вже не
згасає
І у землі пекуча та
воронка.
Мама(учениця) Синочку,
рідний, чуєш, як курличуть
У синім небі сумно журавлі?
Вони ж тебе до себе, сину,
кличуть,
А ти лежиш в холодній цій
землі.
Син(
учень) Я чую,
мамо, чую, як співають
Мені над Україною пісні.
Ти не
журись, крила розпростаю
І прилечу до тебе уві сні.
Вкраїнським рушником зітру
сльозину
І поцілую в сивеє чоло.
Мама(учениця) О,
синку рідний, мій єдиний сину,
Як хороше мені б тоді було!
Учень Стоїть
старенька мати на могилі
І навіть квіти плачуть
мовчазні.
Від сина погляд відвести не
в силі,
А син довічно житиме у сні.
(Пісня «Рідна мати моя» )
Ведучий 2
Шановні земляки-афганці. Над
вашими головами свистіли кулі.
Кожна хвилина вашого життя могла стати для вас останньою. Але вам
випало щастя вижити і повернутись до рідної домівки.
Ведучий1
Нехай
же ніколи не зазнають війни ваші сини! Не| побачать на тлі чорного неба траси
від кулеметних черг. Не Схилять скорботно голови біля «чорного тюльпана».
Ведучий 2
Нехай
живуть в мирі та злагоді.. Бо ми живемо й за тих,
хто
поліг в Афганістані, в його ущелинах, хто прикутий до
інвалідного
візка. Бо ми перед ними в боргу.
Ведучий1
Ми
не повинні забувати жертв Афганістану, як і всіх жертв, які поніс наш народ
тільки через те, що не сам керував р долею своїх громадян, а ними розпоряджався
хтось інший.
Ведучий 2
Це
потрібно для того, щоб нові Афганістане не Г; виникали на нашій
землі, щоб вони не повторялися для наших людей ніколи.
Ведучий1Вище піднімайте стяг
Пам'яті, що ніхто на світі не зміг зробити вигляду, ніби він забув, як втрачали
найдорожчих людей, забув, як чекали першого дня без війни.
Учень
Скільки років щасливої
тиші,
Та вривається голос в ефір,
Що благає, нагадує, кличе:
Захистіть, збережіть, люди,
мир!
Кожен день, кожен час пам 'ятайте,
Скільки жертв нам війна
принесла.
Все, що можна, для мира
віддайте!
Збережіть для нащадків
життя!
Вчитель
Афганських
подій ніколи і нікому не викреслити з календаря. І скільки б ми не повертались
до тих по Дій, встановлюючи нові і нові факти, змінюючи цифри, все
переоцінюючи, істина залишається одна — незмінно житиме пам'ять про Афганістан.
Бажаємо
всім Вам здоров'я, щастя, миру, душевного і спокою, злагоди, добробуту у
великому домі, який зветься Україна.
Учень
Поставте скибку хліба на
стакан,
І голову схиліть в скорботі
вічній,
За тих, кого убив Афганістан,
чиї
душі ранив і скалічив.
Учениця
Скільки літає душ
Над білим полем війни —
Над хребтом Гиндукуш
Над чужими горами.
Учень
Починали службу
Віря в Батьківщину
свято – їм
би жити та жити,
Наші рідні хлоп 'ята.
Учениця
Уявляємо ми всі
їхню місію смутно.
Умирали вони
В тім краю непривітнім.
Йшли з Союзу живі
Повертались додому
Невідкриваємим грузом.
Учень
Незкриваємий груз
Був уперто зкриваємим
Але був домом Союз
Хоч не був він і раєм.
Учениця
Поставте скибку хліба на
стакан,
І голову схиліть в скорботі
вічній,
За тих, кого убив Афганістан,
І чиї душі ранив і
скалічив.
Урок
предмета
«Захист Вітчизни»
Тема: Прилади радіаційної,
хімічної розвідки та дозиметричного контролю
Прилади
радіаційної, хімічної розвідки та дозиметричного контролю. Їх класифікація,
призначення та порядок використання.
Мета: Сформувати навички використання
приладів радіаційної, хімічної розвідки та дозиметричного контролю.
Формувати високу
компетентність: знання, уміння, навички.
Методика навчання:
1. Розповідь і
показ
(із використанням наявних наочних посібників) техніки застосування приладу для
радіаційного контролю. При цьому зазначається, що основним приладом, який
використовується формуваннями Цивільної оборони, є вимірювач потужності дози
(рентгенометр) ДП-5В. Він призначається для вимірювання рівня гамма-радіації та
радіоактивного забруднення різноманітних предметів гамма-випромінюванням.
Потужність
гамма-випромінювання визначається у мілірентгенах (або рентгенах) на 1 годину.
Приладом можна вимірювати також рівень бета-випромінювання. Діапазон
вимірювання з гамма-випромінювання становить 0,05 мР/год-200 Р/год. У разі
вимірювання гамма-випромінювання й сумарного бета- та гамма-випромінювання у
межах від 0,05 до 500 м
Р/год розрахунок здійснюється за верхньою шкалою (0-5), а отриманий результат
множиться навідповідний коефіцієнт піддіапазону. Розрахунок величини потужності
доз у межах від 5 до 200 Р/год здійснюється за нижньою шкалою (5-200). На 2-6
піддіапазонах прилад має звукову індикацію, яка отримується через головні
телефони. Похибка вимірювань приладом становить ±30%. Справність приладу
перевіряється контрольним бета-препаратом, то прикріплюється у заглибленні на
екрані блока. Живлення приладу здійснюєтсья від зовнішнього джерела постійного
струму через розподілювач напруги, який на виході дає 12 і 24 В.
Техніка
використання приладу ДП-5В поділяється на декілька етапів:
підготовка
приладу до роботи: вийняти прилад із футляра — здійснити зовнішній огляд -
встановити джерело живлення з урахуванням полярності (зазначена на приладі) —
встановити перемикач піддіапазонів напроти чорного трикутника (стрілка приладу
повинна знаходитися у режимному секторі). Якщо цього немає, потрібно поміняти
місцями контакти джерела живлення - перевірити справність приладу від
бета-препарату (поворотний екран зонда поставити у положення "К",
підключити головні телефони і поступово переводити ручку перемикача
піддіапазонів в усі положення від (хЮОО)до (х0,1). На піддіапазоні (ХІО)
показники прилад) звірити із записом у формулярі: якщо вони не виходять за межі
припустимої похибки, приладом можна користуватися) — екран зонда встановити у
положення " Г", ручку перемикача піддіапазонів - напроти чорного
трикутника - приєднати штангу.
Вимірювання
гамма-радіації на місцевості здійснюється таким чином: екран зонда
встановлюється у положення " Г" - зонд тримати на витягнутій убік
руці (висота біля їм від поверхні землі) - вимірювання проводити послідовно на
усіх піддіапазонах, починаючи з першого.
Визначення
гамма-зараження об'єктів здійснюється, зазвичай, на місцевості, що не заражена.
Зонд при цьому розмішують на відстані 1 -1,5 см від поверхні об'єкта.
2. Розповідь
і показ (із використанням наявних наочних посібників) техніки застосування
військового приладу хімічної розвідки (ВПХР). Доцільно зазначити, що прилад
дозволяє визначати отруйні речовини (зарин, зоман, іприт, фосген, дифосген,
синильну кислоту, хлорціан та пар У-газів) у повітрі, на місцевості, техніці.
Принцип дії приладу: за допомогою всмоктувального насоса повітря примусово
прокачується крізь індикаторні трубки, які за наявності отруйних речовин
змінюють колір (колір і віддтінок вказують на наявність, групу отруйних речовин
і приблизну їх концентрацію). Види індикаторних трубок:
- з червоним
кільцем і червоною крапкою (для визначення речовин типу зарин, зоман, V-гази);
- з трьома
зеленими кільцями (для визначення речовин типу фосген, дифосген, синильна
кислота, хлорціан);
- із жовтим
кільцем (для визначення отруйних речовин типу іприт).
Техніка роботи з
приладом, відкрити кришку приладу — відсунути засувку і вийняти насос — з
касети дістати дві трубки з червоним кільцем і червоною крапкою, надрізати їх
кінці і розкрити - відкривачем ампул із маркуванням, що відповідає маркуванню
індикаторних трубок, розбити верхні ампули трубок, взяти їх за марковані кінці
та енергійно струснути 2-3 рази - вставити дослідну трубку немаркованим кінцем
у гніздо насоса і прокачати повітря (5-6 поштовхів) — контрольну трубку
встановити у гніздо, що знаходиться у корпусі приладу - розбити нижні ампули
обох трубок, струсити їх і спостерігати за зміною забарвлення. Якщо у дослідній
трубці колір зберігається, а в контрольній пожовтів, то цс свідчить про
наявність отруйних речовин у повітрі (на техніці). Одночасне пожовтіння
наповнювача обох трубок вказує на відсутність небезпечних концентрацій отруйних
речовин. При низьких температурах (+5'С і нижче) потрібно використати грілку:
вставити до упору в центральне гніздо грілки патрон, ударом руки по верхівці
відкривача ампул розбити ампулу, що знаходиться у патроні. Потім занурити
відкривач ампул до кінця і виймати його з патрона доприпинення виділення пари.
Вставити дві трубки у бічні гнізда грілки, а після того, як рідина у трубках
розтане, швидко їх вийняти і помістити у штатив. Подальші дії аналогічні до
зазначених вище.
Незалежно від
реакції трубки з червоним кільцем і червоною крапкою потрібно продовжити
визначення отруйних речовин за допомогою трубок, що залишилися, — спочатку з
трьома зеленими кільцями, потім -з одним жовтим кільцем. Послідовність дій
така: відкрити індикаторну трубку з трьома зеленими кільцями — розбити ампулу,
енергійно струсити — вставити трубку у гніздо насоса і зробити 10-15 поштовхів
— дістати трубку з гнізда і порівняти забарвлення наповнювачів з кольоровим
еталоном на лицьовому боці касети. Інтерпретація зміни кольору така ж, як у
першому прикладі.
Трубка з жовтим
кільцем: відкрити трубку — вставити у гніздо насоса і зробити 60 поштовхів -
спостерігати за зміною забарвлення наповнювача, через 1 хвилину порівняти його
із зразком на касеті.
3. Практичне
відпрацювання учнями техніки застосування приладів, що вивчалися.
Доцільно
сформувати дві групи, кожна з яких удосконалює техніку дій на одному приладі.
Через встановлений час групи міняються місцями. Також бажано на кожному
навчальному місці встановити наочний посібник з описом техніки дій з приладом.
Учитель здійснює загальне керівництво, вносить корективи, усуває помилки і
неточності, відзначає кращих учнів.
Розповідь і
показ. Звернути увагу на те, що основним засобом індивідуального захисту є
фільтруючий протигаз. Зазначити (з використанням наочних посібників), що
протигази бувають декількох типів, кожен з яких має свої розміри. Так, протигаз
ГП-5 (ГП-5М) має п'ять розмірів (0-4), ГП-7 (ГП-7В) - три (1 -3). Для дітей і
підлітків від 1,5 до 17 років використовуються інші лицьові маски: МД-1, МД-3,
МД-4. Перші два типи масок бувають трьох розмірів (3-5). МД-4 — двох (2-3).
Визначення
розміру протигаза здійснюється за допомогою спеціальних вимірювань з наступним
використанням відповідних таблиць. Так, вимірюються висота обличчя,
вертикальний обхват і горизонтальний обхват голови (рис. 13).2. Практичне
виконання учнями дій з персонального визначення розміру лицьової частини
протигазів різних типів.
4.
Розповідь і показ техніки одягання протигаза.
5.
Практичне виконання учнями дій. Головну увагу звернути на правильне відтворення
техніки і послідовності виконання дій з одягання протигаза. Виконувати вправу у
повільному темпі. При цьому учні про себе словесно відтворюють послідовність і
техніку дій, які вони виконують.
6.Практичне
виконання вправи у прискореному темпі. Учитель в обох останніх випадках
здійснює індивідуальний контроль за технікою виконання вправи, вносить
необхідні корективи, виправляє помилки.
7.
Розповідь і показ найпростіших засобів захисту органів дихання, технології їх
виготовлення і порядку використання. Необхідно звернути увагу на те, що до
найпростіших засобів захисту належать респіратор Р-2 і ватно-марлева пов'язка.
Респіратори виготовляються трьох розмірів. Підбір здійснюється за розміром
висоти обличчя — ріст 1 (до 109
мм ), ріст 2 (109-119 мм ), ріст 3 (119 мм і більше).
Ватно-марлева
пов'язка є замінником респіратора і виготовляється самостійно з куска марлі
довжиною 100 см
і шириною 50 см .
Послідовність дій під час виготовлення така: - розкласти марлю на столі - у
середину марлі покласти вату розміром 30х20 см, товщиною біля 2 см - вільні кінці марлі з
обох сторін згорнути по всій довжині шматка і закрити таким чином вату -
прошити пов'язку - на кінцях марлі зробити розрізи довжиною 30-35 см (дві пари зав'язок) —
накласти пов'язку на обличчя таким чином, щоб нижня частина пов'язки закрила
низ підборіддя, а верхня закривала ніс і доходиладо очних ям — нижні кінці
зав'язують на темені, а верхні на потилиці за вухами - для захисту очей
обов'язково одягнути окуляри від пилу.
ОТРУЙНІ РЕЧОВИНИ
|
Група
отруйних речовин
|
Окремі
представники отруйних речовин
|
Агрегатний
стан при 20оС
|
Стійкість
|
Стан в момент
застосування
|
Шляхи
проникнення в організм
|
|
Нервово-паралітичної
дії
|
Vх-гази,
зарин, зоман
|
Рідина
|
Стійкі
|
Туман,
аерозоль
|
Легені,
очі, шкіра
|
|
Шкірнонаривні
|
Іприт,
люізит
|
Рідина,
тверда речовина
|
Стійкі
|
Туман,
аерозоль, рідина
|
Шкіра,
очі, легені
|
|
Загально
отруйної дії
|
Синильна
кислота, хлорціан
|
Рідина
|
Нестійкі
|
Туман
|
Легені
|
|
Задушливі
|
Фосген,
дифосген
|
Рідина,
пар
|
Нестійкі
|
Туман
|
Легені
|
|
Психохімічні
|
Вz (Бі-Зет)
|
Рідина,
тверда речовина
|
Нестійкі
|
Туман,
аерозоль, рідина
|
Легені,
очі, шкіра
|
|
Подразнювальні
|
Хлорацетофенон,
адамсит, Сі-Ар, Сі-Ес
|
Рідина,
тверда речовина
|
Нестійкі
|
Аерозоль
|
Очі,
верхні дихальні шляхи, слизові оболонки
|
Розділ програми: Основи цивільного захисту
Тема10. Захист населення від надзвичайних ситуацій
Надання першої медичної допомоги в надзвичайній ситуації
Перев’язочний пакет
ППІ, порядок та правила користування ним.
Сценарій
патріотичної,
спортивно-розважальної програми
« Я –захисник Вітчизни» приуроченої до
«21 річниці Збройних Сил України»
До
початку свята звучать патріотичні пісні.
Урочисті
фанфари.
Ведучий: Доброго дня, всім присутнім у
нашій залі!
Сьогодні, на передодні 6 грудня, ми зібрались на патріотичне,
фізкультурно-спортивне свято, присвяченому 21 річниці Збройних Сил України,
щоб позмагатись у силі, спритності, винахідливості, кмітливості і просто
відпочити.
Ведучий: Сьогодні справжніх хлопців
свято,
А в нашій школі їх багато:
Сміливих, веселих і мужніх,
Кмітливих, шляхетних і
дружніх.
Хто сказав, що справжні хлопці
Лиш в казках існують?
Хто сказав, що в нашій школі
Дівчата сумують?
Якщо є такі розмови, ми
відповідаємо:
Кращих хлопців й веселіших за
наших не знаємо!
Ведучий: Парад, рівняйсь, струнко! На
урочисте шикування, приурочене 21
річниці Збройних Сил України, кроком – руш!
Маршова
музика на вихід команд.
Ведучий: Парад, на місті стій! Праворуч!
Доброго дня!
Парад:
Бажаємо здоров’я!
Ведучий: Рівняння на середину! (Ведучий-вчитель предмета
«Захист Вітчизни»
здає рапорт директору) Товариш директор, учасники свята вишикувані і готові до
змагань. Дозвольте,
свято приурочене 21
річниці ЗСУ, розпочати.
Директор: Дозволяю.
Ведучий:
Завжди його підіймаємо високо
Вся гордість нації, надія
вся у нім
Для тих хто тут зібрався,
відкривши дітям двері в світ широкий
Звучить нехай цей урочистий
гімн!
На
державний прапор України, струнко!
Звучить
Гімн держави
Ведучий: Всім, вільно! Дорогі друзі, свято
вважається відкритим!
Звучать
фанфари
Ведучий: Слово для вітання надається директору навчального закладу.
Ведучий: Бий барабан! Грайте сурми
веселі! Свято стрічайте в містах і селах!
Радісну вість чує весь світ: українській армії, привіт! Наші хлопці –
майбутні захисники Вітчизни!
Ми впевнені, що вони з гідністю нестимуть це звання, адже їм довірять оберігати
спокій багатьох мільйонів жителів України. А для того, щоб стати справжнім
захисником, треба уже зараз готуватися: загартовуватися, займатися спортом,
бути мужнім, винахідливим і кмітливим. І саме сьогодні ми зможемо переконатися,
що сильна половина людства дійсно наділена такими якостями.
Ведучий: Приймати участь будуть команди
хлопців 9-х, 10-го та 11-го класів, а оцінювати їх буде вельмишановне журі,
дозвольте оголосити склад журі:
1. Директор
2. Заступник директора з НВР
3. Вчитель трудового навчання
Перший
конкурс «Стройова підготовка».
Почнемо з 11-го класу.
Ведучий: Увага, відділення 11-го класу,
три кроки вперед, кроком – руш! Рівняйсь, струнко! Право-руч, ліво-руч, кру-гом, кру-гом! На місці, кроком – руш, на місці стій! Кру-гом, стати в стрій!
Ведучий: Увага відділенню 10-го класу!
Три кроки вперед, кроком – руш! Рівняйсь, струнко! Право- руч, ліво-руч, кругом, кру-гом! На місці, кроком – руш, на місці стій! Кру-гом, стати в стрій!
Ведучий:
Увага відділенню 9-х класів! Три кроки вперед, кроком – руш! Рівняйсь,
струнко! Право-руч,
ліво-руч,
кру-гом!
На місці, кроком руш, на місці стій! Кру-гом, стати в стрій!
Ведучий: Продовжуємо наші змагання,
наступний конкурс для самих сміливих і сильних. Конкурс називається «Підрив об’єкту». Перед вами смуга
перешкод і ціль. Ваша задача, по черзі пройти смугу перешкод, дібратись до
цілі, тобто піднятись по канату на висоту і підірвати один об’єкт, обережно
спуститись і передати естафету наступному учаснику. Журі оцінює ваш час і
результат. Готові? Приготуватись, на старт, руш!
Весела
музика
Ведучий: Молодці, привітайте оплесками
наших хлопців, із силою все в порядку, а чи багаті ви на розум зараз і
перевіримо. У наступному конкурсі ми перевіримо ваші знання. Зараз, по черзі, я
буду задавати вам питання і яка команда перша знає відповідь піднімає руку,
журі фіксує хто був першим, і звичайно, правильну відповідь.
1. Геракл здійснив їх 12 (Подвиг)
2. Як зазвичай називають людину, яка любить
Батьківщину? (Патріот)
3. Армійське дефіле, або урочиста хода військ
та військовослужбовців? (Парад)
4. Військова посада Президента
(Головнокомандуючий)
5. Ця революція не дивлячись на її назву
відбулась в березні (Февральская)
6. Як називають аспіранта у погонах? (Кадет)
7. Ранкова команда для солдат? (Підйом)
8. Як називається доклад генералу (Рапорт)
9. Як називають головного козака? (Отаман)
10.Що на плечах військового?
(Погони)
11.Як називають солдатський дім?
(Казарма)
12.Як називають двері в танку?
(Люк)
13.Як називають головного на
кораблі? (Капітан)
14.Як називають сходи для літака?
(Трап)
Ведучий: Журі підводить підсумки
конкурсу, а ми продовжуємо наші змагання. Для наступного конкурсу, я запрошую
по два учасника з кожної команди, де ми будемо перевіряти вашу силу за допомогою
штанги.
Музика
на конкурс
Ведучий: Ми знаємо, що всі
військовослужбовці дисципліновані та завжди дотримуються статуту. Згідно
військового статуту, молодший за званням повинен віддати честь старшому. А як
же вітатись зі старшим не знаючи його звання? Звичайно це просто, треба лише
знати, що означають зірочки на погонах. Зараз ми і перевіримо, чи знають наші
хлопці військові звання. Кожна
команда отримує лист з атрибутикою, ваша задача, за дві хвилини розпізнати
і написати військові звання.
Музика
на конкурс
Ведучий: Здайте, будь ласка, свої
відповіді журі, а ми продовжуємо наше змагання.
Бешкетній нашій половині
Вітання надсилаємо свої.
І для вітання є у нас причини.
Ура – завзятій хлопчаків юрбі!
Коли на ваші спільні бійки,
Ми на перерві глядимо,
То віримо, що Батьківщину
Вам без вагань довіримо!
Нехай же квітне під очима
Синець пурпурово-голубий
Спочатку важко у «навчанні»
Та потім легко йти у бій!
Щоб не зашкодити вашому
здоров’ю, ми оголошуємо бій навчальний.
Наступний конкурс називається «Солдат в бою». Уявіть, що ваше
відділення відправили у розвідку і на шляху вам зустрічається танк противника.
Ви повинні, по черзі, способом по пластунські, тримаючи в руках навчальну
гранату, влучити в ціль, швидко повернутись до відділення і передати естафету.
Оцінюється техніка виконання вправи по пластунські та кількість влучень.
Весела
музика
Ведучий: Продовжуємо наше змагання
приурочене до Дня Збройних Сил України. І знову я запрошую двох
учасників, щоб перевірити вашу силу. Конкурс «Підтягування на високій
перекладині»
Музика
Ведучий: Настав час коли ми можемо
перевірити командний дух, силу команди. На перший погляд, конкурс дуже простий,
але команді необхідно застосувати не тільки всю свою силу, але і хитру тактику
у перетягування канату. Отже запрошуємо перші команди… (конкурс проводить та
судить вчитель фізичної культури
)
Весела
музика
Ведучий: А який же це солдат, який не
вміє влучно стріляти з гвинтівки. Отже останнє випробовування для наших юнаків.
Конкурс називається «Вогонь». По
черзі, кожен учасник з команди підбігає до точки вогневої позиції, з положення
лежачи заряджає пневматичну гвинтівку кулею і з цього же положення намагається
попасти в ціль. Першим учасникам приготуватись.
Весела
музика
Ведучий:
Отже, це був останній конкурс для наших майбутніх захисників Вітчизни,
давайте подаруємо їм наші теплі, бурхливі оплески. Журі підводить підсумки, а
всім вам пропоную виступ зірочок нашого навчального закладу, зустрічайте ….
Музика
на виступ …
Ведучий: Настав час оголосити
результати, слово надається директору навчального закладу.
Музика
на нагородження
Ведучий: Вітаємо ще раз всіх з
наступаючим святом, 21 річницею Збройних Сил України, бажаємо міцного здоров’я,
наснаги, впевненості у завтрашньому дні і любові до рідної Батьківщині. Батьківщина у нас одна –
єдина, це Україна!!!..
Звучить пісня «Україно!»
Сценарій урочистої
лінійки, присвяченої Дню Збройних Сил України
Мета: Ознайомити учнів із славними традиціями українського
війська, що бере початок ще з часів Київської Русі та Запорозької Січі, із
героїчними сторінками періоду XX
ст.;
виховувати
почуття патріотизму, людяності, любові до своєї Батьківщини.
Учень: Цими днями ми відзначатимемо славну 15-у
річницю Збройних Сил України. Це — свято чоловіків, юнаків, які відслужили в
армії, і тих, хто про це тільки мріє. Багато юнаків пов’язують своє майбутнє з
військом, тобто хочуть стати військовими. Ми раді будемо привітати їх із
святом, побажати здійснення усіх їхніх мрій. А сьогодні хочемр зробити
невеликий екскурс у минуле. Якою ж була наша армія в минулому?
Учень: Починаючи з Аскольда і закінчуючи Святославом,
кожен з руських князів вважав за необхідне створити власне військо або,
точніше, дружину і організувати декілька походів на Візантію. Походи їхні були
дуже вдалими, що говорить про добре організоване військо. Святослав
неодноразово здійснював військові походи ще й на Балкани, де також мав успіх.
Але й доводилося не тільки ходити у походи, а ще й захищати власні території,
як це робили Володимир Великий, Ярослав Мудрий, Володимир Мономах, Данило
Галицький.
Знаєте, як наші предки у бої ходили?
Як за честь Украйни-неньки голови
ложили ?
Учень:
Україно! Важким і тернистим був твій шлях із сивої давнини і до сьогоднішніх
днів. Протягом віків численні вороги, ніби змовившись, тільки те й робили, що
шматували твої землі, топтали твої простори,
грабували твої багатства, терзали твої серце і душу
Учень: В наших грудях — кулі і ножі,
Нас
розп’ято й знищено не раз,
душі нидіють в іржі,
Але
промінь віри — не погас.
Учень:
Героїчною сторінкою історії українського війська, була Запорізька Січ,
незламними лицарями духу були запорізькі козаки, такі як Д.Вишневецький, П.
Сагайдачний, Б.Хмельницький, І.Мазепа.
Учень: Є і нам про що згадати, у
Пісне, славу возвелич!
Гей, була в нас рідна мати,
Запорозька славна Січ!
Було колись на Вкраїні, —
Ревіли гармати,
Були колись, — запорожці
Вміли панувати.
Панували, здобували,
І славу, і волю…
Минулося. Осталися
Могили по полю.
Учень:
Немало завойовників знала Україна. Та найбільш сильним був багатовіковий гніт
Росії і Польщі. Героїчна і коротка, як спалах, історія легіону Українських
Січових Стрільців (усусів). Створений стараннями українських патріотів у 1914
році, він поклав початок благородним змаганням західних українців за свободу.
Тернистою видалася доля усусів, серед яких 40% становила молодь з вищою
освітою. Були на їх бойовому шляху походи і поневіряння, лицарство і
жертовність. Варто пригадати битви на горах Лисоня і Маківка.
Неможливо не згадати і бій під
Крутами, де героїчний опір чинили 300 необстріляних київських студентів і гімназистів.
Переважаючий більшовицький загін Єгорова по-звірячому замучив їх. Матері, що
прибули сюди похоронити своїх синів, не впізнавали їх.
Учень:
Україно моя! Ти не вправі тих
хлопців забути, —
їх стежки пролягли, наче зморшки,
до твого чола
Побратими мої! Ви не вправі
тих хлопців забути
Бо жив Україна, і правда на світі жива.
Учень:
Нашої заслуги в тім не бачу,
Нашої не знаю в тім вини,
Що козацьку бунтівливу вдачу
Нам лишили предки з давнини.
Нам і те не добавляє слави,
Що вони од чужоземних сил
Заступили землю кучеряву
Горами високими могил.
Бо коли, закоханий в минуле,
Прокуняєш свій великий час,
Наша лінь нікого не розчулить,
Слава теж відмовиться від нас.
Спогади докучливі, як нежить,
Що тій славі принесуть нове?
Тільки тим історія належить,
Хто сьогодні бореться й живе!
Учень: Довгим і тернистим шляхом йшла Україна до дня
своєї самостійності. Багато випробувань та негараздів випало на долю українців
у боротьбі за свободу та незалежність. І завжди в цій боротьбі поруч із народом
йшов воїн-солдат.
Учень: 24 серпня 1991 року Україну було проголошено
незалежною державою. Перш за все настала потреба створення національної армії,
армії держави, яка отримала незалежність і лише стала на шлях свого відродження
та розвитку. 6 грудня 1991 року Верховна Рада України прийняла Закон «Про
Збройні Сили України». Саме ця подія і стала підставою для офіційного
встановлення свята – Дня Збройних сил України.
Учень:
Більш ніж 20
років, які минули з того дня, вже стали надбанням історії. Протягом цих років
Збройні сили України пройшли непростий шлях становлення і сьогодні є гарантом
забезпечення захисту суверенітету, територіальної цілісності й недоторканості
нашої держави.
Учень: Воїни Збройних сил України продовжують славні
бойові традиції ветеранів Великої Вітчизняної війни, примножують їх у нових
історичних умовах…
Вагомий внесок роблять Збройні
сили України у розвиток міжнародного військового співробітництва. Українські
солдати сьогодні забезпечують мир, спокій та злагоду в багатьох куточках
планети.
Учень:
У Конституції України сказано, що служба в Збройних силах України, захист
Вітчизни, її незалежності та територіальної цілісності – почесний обов’язок
кожного молодого громадянина. І ми віримо,що наші хлопці і юнаки з честю
виконуватимуть свій обов’язок перед Батьківщиною, і що наше українське небо
буде мирним і безхмарним!
Учень: А привітати наших майбутніх воїнів висловили
бажання дівчата другого курсу.
Бешкетній нашій половині
Вітання надсилаємо свої.
І для вітання є у нас причини.
Ура — завзятій хлопчиків юрбі!
Коли на спільні бійки
Ми на перервах глядимо,
То віримо, що Батьківщину
Вам без вагань довіримо!
Нехай же квітне під очима
Синець пурпурно-голубий.
Спочатку важко у «навчанні»,
Та потім легко йти у бій!
А ми під захистом у вас
Спокійно будемо навчатись.
Дамо списати вам не раз —
На це вам можна сподіватись!
Тому, хлоп’ята, від душі
Без зайвих слів, усі підряд —
Руді, чорняві і біляві —
Прийміть вітання від дівчат!
Звучить пісня ____
Сьогодні справжніх хлопців свято,
А в нас в ліцеї їх багато:
Сміливих, веселих і мужніх,
Кмітливих, шляхетних і дружніх!
Хто сказав, що справжні хлопці
Лиш в казках існують?
Хто говорить, що в ліцеї
Дівчата сумують?
Якщо є такі розмови,
Ми відповідаємо:
Кращих хлопців й веселіших
За наших не знаємо!
Ми бажаємо вам, хлопці,
Друзі наші щирі,
На «відмінно»
всім навчатись
І жити у мирі!
Щоб зростали і мужніли
Ви кожну годину,
Щоб батьки пишались вами
У будь-яку днину!
Ну а ми, дівчата, разом
Хлопцям обіцяємо:
Про оцінки ваші добрі
Ми завжди подбаємо!
Формування
соціально-психологічної і практичної готовності учнів до служби в Збройних
силах України»
1. Психологічна структура процесу підготовки та
готовності юнака до військової діяльності.
2. Самовизначення
та вибір професії.
3. Соціально-психологічна, загальна військово-професійна
та емоційно-вольова готовність до захисту Вітчизни.
4. Способи та методи самооцінки готовності до захисту
Вітчизни.
1. Підготовка до виконання
конституційного обов'язку - захисту Вітчизни є складним, тривалим,
цілеспрямованим процесом, У ньому, разом з молодою людиною, значну роль
відіграє суспільство (сім'я, школа, громадські організації). Наслідками цього
процесу повинна стати її готовність до строкової військової служби в ЗСУ.
У залежності від мети, зміст
підготовки молодої людини до військової служби має різноспрямований характер.
Так, вона передбачає здійснення: фізичної підготовки - розвиток до належного
рівня необхідних військовослужбовцю фізичних якостей і здібностей (сили,
витривалості, спритності, швидкості, деяких інших) і систем організму
(дихальної, серцево-судинної, травлення) з метою підготовки організму
допризовників до значних за обсягом та інтенсивністю психофізичних навантажень,
суворих вимог військової діяльності; початкової військової підготовки —
формування початкових професійно (військових) орієнтованих знань, умінь і
навичок, що відбувається на заняттях з навчального предмету "Захист Вітчизни";
психологічної підготовки — розвиток необхідних психофізичних якостей і
здібностей молодої людини, формування Інших сторін її психічної сфери. З
урахуванням матеріалу попереднього заняття можна констатувати важливість і
необхідність, крім інших видів, також психологічної підготовки. Тому зупинимося
на її змісті більш детально. В основі цього виду підготовки лежать знання
накопичені психологічною наукою. Вона, у найбільш загальному вигляді, вивчає
психіку людини і тварини: відчуття та сприйняття, увагу і пам'ять, уяву і
мислення, спілкування і поведінку, свідомість і мовлення, здібності,
властивості та якості особистості, а також деякі інші психічні явища і
властивості. За допомогою однієї групи психічних явищ (сприйняття, увага і
пам'ять, уява, мислення і мовлення) людина пізнає світ, тобто в неї
відбуваються пізнавальні процеси, Інша група явищ (потреби, мотиви, цілі,
інтереси, воля, відчуття та емоції, схильності та здібності, знання та
свідомість) регулює процес спілкування з іншими людьми, безпосередньо керує
вчинками та діями, - це психічні властивості та стани особистості. Також,
психологічна наука вивчає процес людського спілкування і поведінку, їх
залежність від психічних явищ і навпаки, - залежність психічних явищ від цих
процесів. Отже, психіка — це внутрішній світ людини, формування якого
відбувається внаслідок її взаємодії з навколишнім середовищем (предметами,
явищами, процесами) та іншими людьми. У цьому зв'язку стає більш зрозумілим
важливість і необхідність знань психологічної науки для успішного проходження
строкової військової служби, — адже у молодої людини, що призивається на таку
службу, відбувається зіткнення із зовсім новими для неї предметами, явищами,
процесами та людьми. Враховуючи, що все зазначене є незнайомими, новим, несподіваним,
зовсім іншим ніж уявлялося, в молодої людини відбувається порушення певної
впорядкованості її внутрішнього світу. Такі порушення мають різний ступінь, -
від найменшого до найвищого і свідчать про готовність або неготовність юнака до
виконання своїх конституційних обов'язків, іншими словами готовність до
військової служби можна визначити як здатність молодої людини на початковому
етапі успішно виконувати всі вимоги цієї служби. У такому випадку можна з
упевненістю говорити, що чим вища готовність призовника, тим менше часу і
зусиль (власних і командирів) необхідно витратити на його пристосування до
специфічних умов військової діяльності.
2. Період оволодіння
знаннями, уміннями і навичками предмету "Захист Вітчизни", переважно,
збігається з життєвим етапом визначення особистістю майбутньої професійної
діяльності. У багатьох випадках, молоді люди бажають робити такій вибір
самостійно, без втручання і тиску дорослих. Вони прагнуть зробити самостійну
оцінку різних видів трудової діяльності, що існує у суспільстві та серед цього
різноманіття визначити свій шлях. У такому випадку значну допомогу можуть
надати молодій людині знання, пов'язані з психологічними основами професійної
орієнтації, їх застосування під час спроб дати відповідь на питання про майбутню
професійну діяльність допоможе зробити правильний вибір. Саме в цьому і полягає
сутність одного з головних понять професійної орієнтації, — свідомий вибір
професії.
Крім зазначеного, до
головних вихідних понять професійної орієнтації відносять вільний і раціональний
вибір професії, професійні інтереси, професійні схильності, професійні
здібності, професійна придатність, їх знання та розуміння спрощує орієнтування
в широкому колі видів професій і професійної діяльності. Так, основу
раціонального вибору професії становить усвідомлення її суспільної та особистої
значущості, У випадку, коли обрана професійна діяльність відповідає вимогам
суспільства, потребам і можливостям молодої особи, вона (професія) народжує
відчуття задовольняння, пробуджує внутрішні сили особистості, зацікавлює і стає
призванням. Саме задоволення від праці — вирішальний фактор високої якості та
ефективності діяльності, що виконується. Вільний вибір майбутньої професії має
декілька сторін, — з однієї - це гарантоване державою кожному громадянину
України (згідно з Конституцією) право на вільний вибір виду трудової
діяльності, сприяння держави у максимальному розкритті людиною своїх
можливостей, здібностей і задатків у процесі її здійснення. З іншої сторони,
вільний вибір майбутньої професійної діяльності розуміється як самовизначення,
— добровільний, без втручань ззовні (товариші, дорослі, певні зобов'язання,
тощо) процес становлення, формування і життєвого визначення молодої людини.
Професійні інтереси як
складова професійної орієнтації та самовизначення посідає одне з провідних
місць у цьому процесі. Таке місце професійних інтересів обумовлено тим фактом,
що глибоко усвідомлений та відносно стійкий інтерес до професії у переважній
більшості випадків є опосередкованим свідченням професійної відповідності. Цей
факт потрібно обов'язково враховувати. Водночас, в я кості важливих уточнюючих
моментів доцільно звернути свою увагу на таких важливих елементах успіху в
майбутній професійній діяльності як поєднання знань про неї
(особливості, позитивні та негативні моменти професії) із особистими
можливостями, схильністю та здібностями. Отже, під час вирішення проблеми
свідомого вибору професії необхідно керуватися тим, що будь-який вид
професійної діяльності має важливе значення для суспільства, що немає особи,
непридатної для будь-якого її виду; кожна людина показує; найбільшу
ефективність у професійній діяльності, що найбільшою мірою відповідає
(узгоджена) з її здібностями. Із усього сказаного зрозуміло, що одним із
першочергових завдань навчального процесу в загальноосвітній школі або вищому
навчальному закладі є підготовка учнівської молоді до глибоко усвідомленому
професійному самовизначенню, формування в неї професійної спрямованості у
відповідності до запитів суспільства та особистісних можливостей. Одним з
аспектів вирішення такого завдання є вивчення та визначення під час навчання
інтересів, нахилів і здібностей учнівства до певного виду професійної
діяльності з урахуванням, у першу чергу, особистісного задовольняння нею.
В якості певного практичного
матеріалу тут можна використати рівень готовності особи до виконання
професійної діяльності, адже саме вона (готовність) відображає міру
відповідності необхідних професійно-важливих рис і властивостей особистості
запитам професійної діяльності та упевнено може розглядатися як один з
позитивних моментів правильного її обрання.
3. Отже, психологічна
готовність до військової служби — це складна властивість особистості, що
визначається ступенем розвитку всіх сторін її психіки: мотиваційної,
пізнавальної, емоційно-чуттєвої, вольової. Щоб сформувати гаку готовність до
військової служби, необхідно досягти належного рівня розвитку
соціально-психологічної, загальної військово-професійної та емоційно-вольової
готовності. Соціально-психологічна готовність до військової служби - передбачає
наявність у молодої людини бажання служити в ЗСУ, інтересу до військової
справи, позитивного ставлення до військової людини як ідеалу особи чоловічої
статі, а також наявність почуття обов'язку і відповідальності перед
суспільством, патріотизму, тобто усвідомленого розуміння соціальної значущості
військової служби. Якщо зазначені психологічні властивості і стани особистості
присутні у призовника, — можна говорити про його соціально-психологічну
готовність до проходження строкової військової служби. У випадку, коли хоча б
один компонент відсутній або сформований недостатньо, молода людина не готова
до такої діяльності. Це вказує на необхідність проведення відповідних
навчально-виховних заходів з метою вирішення проблеми. Загальна військово-професійна
готовність до військової служби — передбачає наявність у молодого
військовослужбовця належного рівня початкових знань, умінь і навичок,
необхідних для успішного виконання своїх безпосередніх обов'язків. Це
стосується, в першу чергу, знань, умінь і навичок із статутів ЗСУ, історії
українського війська, вогневої, стройової, тактичної, фізичної,
медико-санітарної підготовки, військової топографії та деяких інших. Саме тому
в навчальних закладах (школі, вищому навчальному закладі різних рівнів акредитації)
навчальним планом передбачається початковий курс з військової (допризовної)
підготовки. Такий курс викладається під час занять з навчального предмета
"Захист Вітчизни". Окремі його розділи дуже міцно пов'язані з іншими
навчальними предметами, - основами здоров'я і фізичною культурою. безпекою
життєдіяльності, біологією, географією та фізикою.
Отже, знання, уміння та навички,
набуті молодою людиною до призову стають для нього підґрунтям успішного початку
проходження військової служби. Водночас, ними не обмежується вся діяльність
військовослужбовця, — під час безпосередньої військової служби молодий
військовослужбовець оволодіває військовою спеціальністю, що притаманна для
підрозділу, в якому він проходить службу. Іншими словами, перед юнаком постають
завдання з якісного оволодіння новими знаннями, уміннями і навичками. А це
можливо лише за умови оптимального функціонування всіх пізнавальних процесів. З
іншої сторони, успіх оволодіння військовою справою не обмежується лише
пізнавальними процесами, — не менш важливу роль у загальному психічному стані
молодого військовослужбовця
відіграють також інші психічні явища і, зокрема такі, що належать до категорії
психічних властивостей і станів особистості. Адже, як зазначалося раніше,
військова діяльність характеризується значною за обсягами та особливою за
змістом екстремальністю і напруженістю у порівнянні з діяльністю юнаків до
початку служби. Тому важливою складовою готовності до служби в ЗСУ є
емоційно-вольова готовність — здатність особистості регулювати власні емоційні
стани (тривожність, страх, невдоволення, обурення, радість), витримувати
складні незвичайні умови життєдіяльності, у тому числі обмеження і труднощі.
Тому, чим вищим є рівень розвитку вольових якостей та усвідомлення суспільного
значення військової служби, тим вищий рівень емоційно-вольової готовності юнака
до її успішного проходження.
Отже, кожен з трьох компонентів
загальної психологічної готовності до служби у ЗСУ сам по собі має важливе
значення. Разом з тим, вони не можуть існувати відокремлено, оскільки є виразом
психічних явищ однієї конкретної особи. Тому вони співіснують разом, а отже є
взаємозалежними та взаємообумовленими. Наприклад, якщо у молодої людини
присутній інтерес до служби в ЗСУ, високий рівень сформованості усвідомленого
ставлення до неї (це соціально-психологічна готовність), то така людина
докладатиме максимум зусиль для того, щоб набути знання, уміння та навички з
предмету "Захист Вітчизни", Також вона буде розвивати в себе якості
та здібності, необхідні для подолання великих фізичних навантажень і виконання
значної кількості професійних дій (прикладна фізична підготовка і
військово-професійна готовність), а наявність високої емоційно-вольової
готовності сприятиме швидшому та якісному вирішенню цих завдань.
4. Зазначене вище вказує, що під
час самостійного визначення у виборі професії необхідно керуватися крім інших
факторів, також певним колом практичних рекомендацій з цього приводу. У
психологічній науці до них традиційно відносять різноманітні тести (завдання),
вирішення яких дозволяє певною мірою дати позитивну або негативну відповідь на
питання відповідності особистісних можливостей тим вимогам, що висуваються
будь-яким видом професійної діяльності. Отже, щоб визначити власну готовність
до служби в ЗСУ, вважаючи її як видом професійної діяльності, необхідно
використати певні методики, що дозволять значно об'єктивніше оцінити її рівень,
а відтак, - виявити недоліки, продумати і почати реалізовувати програму
самовдосконалення. Однією з головних і важливих порад на випадок використання
методик визначення професійної готовності - обов'язково здійснювати її без
сторонньої допомоги (втручання) однолітків або старших; також не радимо
оголошувати наслідки тестування (за виключенням дуже близьких людей).
На сьогодні існує дуже велика
кількість методик, що покликані дати відповіді на питання, пов'язані з вибором
професії, визначенням наявності або відсутності професійно-важливих рис
характеру, психічних властивостей і станів особистості, інших психофізичних
особливостей. Пропонуємо деякі з них.
Методика вивчення
соціальна-психологічної готовності до служби в армії. Щоб провести тестування
рівня готовності, потрібно виконати деякі умови: по-перше, уважно прочитати
запропоновані до вибору відповіді-судження: по-друге, з усього списку виберіть
не більше семи відповідей, що найбільше узгоджуються з вашою думкою з цього
приводу; по-третє, на окремому аркуші паперу запишіть номери відповідей, що ви
обрали як власні; у-четвертих. підрахуйте суму виписаних
цифр і порівняйте з цими результатами: 31 і більше
- дуже високий рівень; від і 20 до +30— високий рівень; від +6 до +19—
достатній рівень; від +3 до +5 — низький рівень; від +2 до (-30) —
мотивація і готовність негативні. Відповіді-судження та ключ до
підрахунку результатів міститься у додатку 5.
Методика самооцінки загальної
військово-професійної готовності. Вона є одним з найбільш вагомих факторів, від
якого залежить успіх виконання військово-професійних завдань. Загальна
готовність дуже багатогранне явище. Тому для вивчення рівня її сформованості в
учнівської молоді потрібна дуже велика кількість спеціальних тестових завдань.
Водночас, повна відсутність такої інформації має значно більше негативних
наслідків у порівнянні з її частковою наявністю. У зв'язку з цим, пропонуємо
декілька простих тестових завдань, розв'язання яких дозволить визначити окремі
здібності, що необхідні для більш якісного виконання завдань військової служби.
Визначення точності сприйняття
відстані дозволяє встановити рівень розвитку зорового аналізатора щодо точності
встановлення відстані до певного об'єкта. Для проведення тесту необхідно мати
рулетку та об'єкти на місцевості, що розташовані на відстані від 100 до 500
метрів від учня. Завдання полягає в тому, щоб "на око" визначити
відстань до кількох об'єктів, які знаходяться на різних відстанях від учня,
Результати такої ймовірної оцінки відстані учень записує на окремому аркуші.
Після цього за допомогою рулетки (з точністю до 1 м ), встановлюється справжня
відстань до цих самих об'єктів. Два результати (ймовірний і справжній) підставляються
у формулу і таким чином вираховується ступінь точності, з якою була визначена
справжня відстань: L2=L-L1, де L — справжня відстань до об'єкта; L1 - ймовірна відстань (яку
’’на око’’ визначила особа); L2— похибка між справжньою та
ймовірною відстанню.
T=
Рівень розвитку
визначається шляхом порівняння отриманого результату з оціночними судженнями
щодо його величини (додаток 6).
2. Визначення точності сприйняття часу дозволяє
встановити в особи рівень розвитку здатності до сприйняття проміжків часу. Для
проведення тесту необхідно
мати годинник із секундною стрілкою (секундомір). Перед початком тестування
записується час з точністю до секунди, що є на даний момент. Після цього, не
дивлячись на годинник, через деякий час особа, яку тестують, записує кількість
часу (з точністю до секунди), що минув від початку тестування (ймовірний час).
Цей момент є завершенням тестування і вказує на справжню кількість часу, що
минула. Під час тестування особі дозволяється підраховувати про себе час, що
минає.
мати годинник із секундною стрілкою (секундомір). Перед початком тестування
записується час з точністю до секунди, що є на даний момент. Після цього, не
дивлячись на годинник, через деякий час особа, яку тестують, записує кількість
часу (з точністю до секунди), що минув від початку тестування (ймовірний час).
Цей момент є завершенням тестування і вказує на справжню кількість часу, що
минула. Під час тестування особі дозволяється підраховувати про себе час, що
минає.
Отримані результати
(ймовірний і справжній) підставляються у формулу, що була наведена раніше, - спочатку визначається різниця
між ймовірним і справжнім часом, а потім — рівень розвитку точності відтворення
проміжків часу, підрахований у відсотках. Цей результат порівнюється з даними
оціночних суджень, які вказують величину рівня розвитку здатності, що вивчалась
(див. додаток 6).
3. Визначення точності сприйняття розмірів
об'єкта. Проведення тесту
потребує лінійку довжиною 10-25
см з міліметровими позначками та клейову
стрічку. Його зміст полягає в тому, що зі зворотної сторони лінійки (де немає позначок) за допомогою клейової стрічки роблять відмітину Після цього, лінійку так само (не перевертаючи) віддаляють на відстань0,5 м . З цієї відстані особі пропонується
визначити довжину відрізка. Потім лінійку перевертають і за позначками
встановлюють справжню довжину відміченого відрізку.
потребує лінійку довжиною 10-
стрічку. Його зміст полягає в тому, що зі зворотної сторони лінійки (де немає позначок) за допомогою клейової стрічки роблять відмітину Після цього, лінійку так само (не перевертаючи) віддаляють на відстань
Рівень розвитку точності
відтворення довжини об'єкта встановлюється у відсотках з використанням формули,
що була наведена вище. Цей результат порівнюється з даними оціночних суджень,
які вказують величину рівня розвитку здатності, що вивчалась.
4. Визначення рівня змістової
пам'яті. Для проведення тестування необхідно виконати декілька підготовчих
операцій. По-перше, підібрати невеликий текст, але такого змісту, щоб у ньому
була специфічна (необхідна під час військової служби) інформація. - назви,
цифри, факти тощо. По-друге, віднайшовши такий текст його необхідно попередньо
опрацювати, — у кожному реченні встановити кількість змістових одиниць (назв,
цифр, фактів і тлі.)- їх кількість в усьому тексті повинна становити щонайменше
15 одиниць. Після виконання вказаних дій, можна переходити до безпосереднього
тестування. Його зміст полягає в тому, що особі, яку тестують, читають текст
(лише один разу нормальному, не прискореному темпі), а вона намагається
запам'ятати інформацію, то містять змістові одиниці. (назви, цифри І т.п.).
Після читання необхідно визначити кількість змістових одиниць, які особа
назвала правильно, порівняти їх загальну кількість із справжньою і таким чином
встановити рівень розвитку в неї змістової пам'яті. Текст тестового завдання
може мати такий вигляд: ''Противник силами 27-ї танкової бригади підійшов із
східного напрямку Совиний Яр — Фурманівка -Кульчіївці. До кінця дня 17 серпня
противник припинив наступ і зупинився на рубежі Кульчіївці-Колибаєвка.
Одночасно спостерігається підтягнення резервів з глибини. Наш мотострілецький
полк виконав маневр і до 4.00 18 серпня зосередився на ділянці за 25 км північніше від
Кам'янця-Подільського в очікуванні наказу про наступ зранку 19 серпня. Наші
резервні підрозділи передали про підхід до Гуменець і Шатави о 7.00."
Меншим шрифтом позначені змістові одиниці, що необхідно запам'ятати; їх
загальна кількість — 15. Наостанку, отриманий результат порівнюється зданими
оціночних суджень, які вказують величину рівня розпитку здатності, що
вивчалась.
Методика вивчення
емоційно-вольової готовності до служби. Як зазначалося раніше, емоційно-вольова
сфера особистості має велике значення для контакту з середовищем, що її оточує.
При цьому, емоції відіграють одну з провідних ролей у існуванні в колективі, а
вольові якості, — у можливості переборювати неприємні відчуття та виконувати на
високому якісному рівні завдання, що висуває строкова військова служба. Саме
тому необхідно дещо більше знати про власні емоційно-вольові особливості не з
власних припущень, а за допомогою більш об'єктивних засобів. Одним з них є
відповідне тестування. Кількість методик, за допомогою яких можна вивчити емоційно-вольову
сферу людини надзвичайно велика. Нами пропонуються одні з найпростіших і
водночас придатних з точки зору об'єктивності їх результатів.
Діагностика соціально-ситуативної
тривожності та неврівноваженості особистості.
Проведення
тесту передбачає уважне читання питань анкети з подальшою відповіддю на них у
вигляді цифрової оцінки. Цифри необхідно ставити виходячи зі змісту, який вони
несуть, а саме: якщо ви впевнені, що ситуація, зазначена у питанні, не викликає
ніякої тривоги або стурбованості, ставите напроти питання цифру "О";
якщо ситуація не дуже турбує - цифру "І"; ситуація для вас достатньо
тривожна — проставляєте "2"; ситуація неприємна — "З";
ситуація дуже неприємна — "4". Ситуації, що зазначені в анкеті
розподіляються так:
• І група ситуацій — такі,
що мають відношення до завдань, що висуває навчальний предмет "Захист
Вітчизни" (питання анкети за номерами: 1; 3; 5; 6; 8; 10; 11; 14; 16; 18;
21; 24; 25;28;29);
• II група ситуацій — такі, що
пов'язані з очікуванням військової служби (питання анкети:2;4;7;9;12;13;15;17;
19; 20; 22; 23; 26; 27; 30);
• III група ситуацій - пов'язані зі
змістом навчального предмета 'Захист Вітчизни", військової служби, а також
складнощами (наявними зараз і ймовірними під час строкової військової служби).
В анкеті вони розташовані за номерами: 3; 4; 6; 10; 16; 19: 20; 22; 29; 30);
• IV група ситуацій - такі, що допомагають створити
уяву про себе як майбутнього військовослужбовця, зробити самоаналіз міри
готовності до служби в ЗСУ (питання анкети: 5; 7;11; 13;17; 18;21;23;24;27);
·
V група ситуацій - пов'язані із умінням уживатися і
спілкуватися в колективі під час вивчення предмета "Захист Вітчизни"
(наявні зараз) і строкової військової служби (ймовірні передбачувані). В анкеті
вони знаходяться за номерами: 1; 2; 8; 9; 12; 14; 15; 25; 26; 28.Рівень
тривожності визначається для кожної групи ситуацій окремо (5 груп). Для цього
необхідно додати оцінки, отримані за відповіді, враховуючи належність цих
питань до тієї або іншої групи. Потім отримані цифрові результати порівнюють з
даними оціночних суджень, які вказують величину рівня розвитку здатності, що
вивчалась (додаток 7).
2. Визначення рівня психічної
врівноваженості. Для діагностики цієї психологічної властивості необхідно
виконати умови простого тесту. Зокрема, необхідно дати відповідь на дев'ять
нескладних питань, використовуючи для цього варіанти відповідей "так"
або "ні".
Отримані результати необхідно
тлумачити так: якщо всі відповіді позитивні (відповіли "так") — ваше
нервове напруження знаходиться на найвищому рівні, необхідно терміново
займатися власним здоров'ям. Сім позитивних відповідей свідчать про
систематичне напруження нервової системи; висновок - негативний психічний стан
для підготовки і проходження строкової військової служби. Три або менше
відповіді "так" вказують на врівноваженість нервових процесів, уміння
стримувати свої емоції, а відтак, — на норму психічного здоров'я. Питання, на
які необхідно дати відповіді містяться в додатку 7.
3. Визначення типу темпераменту.
Під час підготовки до військової служби необхідно враховувати, що шляхи
досягнення належної підготовленості для різних людей різні. Це означає, що в
різних груп людей цей процес повинен будуватися по-різному, різними будуть і
шляхи досягнення результатів. Така відмінність значною мірою обумовлюється особливостями
типу темпераменту, який характеризує поведінку людини, обумовлює неоднаковий
стиль і манеру виконання роботи, реакцію на зовнішні фактори, інші
індивідуальні властивості. Ще з давніх часів вчені звертали увагу на те, що
серед людей можна виокремити чотири основних типа темпераменту. Водночас, вони
зазначають, що у "чистому" вигляді кожен з них зустрічається дуже і
дуже рідко, — переважна більшість людей має так звані "змішані" типи
темпераменту, тобто в однієї особи присутні властивості (ознаки), характерні
для декількох типів. За кількістю ознак, що переважають, особу відносять до
того або іншого типу темпераменту. Основними з них є: холерик, сангвінік,
меланхолік, флегматик.
Холерик — бойова, завзята особа.
Вона енергійна, працездатна, цілеспрямована. До негативних рис можна віднести
неврівноваженість, невміння терпіти, запальність.
Сангвінік - продуктивна І
працездатна особа, але тільки у випадках, коли має багато цікавих справ. Також
до позитивних рис можна віднести мобільність, життєрадісність, оптимістичність.
Водночас, має негативні риси: зарозумілість, поділяє роботу на цікаву та
нецікаву, легковажний, поверхневий.
Меланхолік -
чутлива, людяна, доброзичлива, здатна до співпереживання та співчуття особа. На
відміну від інших типів, вона схильна до сумнівів, вагань, зневіри, має дещо
нижчу працездатність (у порівнянні з іншими типами), високу вразливість.
Флегматик — спокійна,
врівноважена, наполеглива особа, її типу властиві, з однієї сторони,
постійність, терпимість, надійність, з іншого - повільність, невиразність,
м'якість, поступливість.
Щоб встановити належність до того
або іншого типу темпераменту, можна використати різноманітні методики, однією з
них може бути анкета, запропонована нами. Вона передбачає 15 питань, як
необхідно спочатку уважно прочитати, потім дати на кожне з них відповідь, а
наостанку - оцінити кожну з них. Оцінки, так само як і питання, можна знайти в
додатках (додаток 8). При цьому, необхідно знати, що 1 -5 питання анкети
характеризують силу нервових процесів. Зверніть увагу, що під час обрахунків,
відповідь на друге питання оцінюється балом у зворотному порядку, — тобто, якщо
ви поставили собі оцінку в 5 балів, то її потрібно замінити на 1 бал, 4 бали —
замінити на 2 бали, 2 бали — замінити на 4, 1 — на 5.Встановлення рівня ваших
нервових процесів відбувається шляхом додавання усіх балів за п'ять перших
відповідей і порівняння результату з даними оціночних суджень (див. додаток 8).
Питання 6-10 характеризують
врівноваженість нервових процесів. Після оцінки вами відповіді на кожне з них
підрахунок здійснюється також у зворотному порядку, - поставлені вами 5 балів
потрібно перевести в 1 бал. 4 - у 2 бали і т.д. Встановлення рівня
врівноваженості відбувається аналогічним чином, як було вказано вище.
Питання 11-15 відображають
рухливість нервових процесів. У цій групі. відповідь на 14 питання оцінюється в
зворотному порядку, а рівень сформованості якості встановлюється так само, як у
перших двох випадках.
Наприкінці, необхідно додати усі
три суми балів (за питання 1-5,6-10,11-15) і встановити, таким чином, тип
темпераменту При цьому, якщо сума балів по кожній групі відповідей перевищує 13
балів, — ставиться знак "+", не перевищує або дорівнює 13, —
ставиться знак "—". Отримані результати порівнюються з таблицею 22
(див. додаток 8) і таким чином встановлюється тип вашого темпераменту.
4. Ставлення до вас інших людей є
важливим фактором життєдіяльності кожної людини в тому числі під час
проходження строкової військової служби. Про останнє було зазначено в процесі
розгляду взаємовідношень у колективі. У цьому зв'язку, з метою отримання
інформації про ставлення до вас оточуючих і подальших дій (якщо в цьому є
потреба), доцільно провести відповідне тестування. Одним з варіантів може бути
запропонований нижче.
Зміст проведення тесту полягає в
тому, що потрібно дати відповіді на питання анкети (не дивитись у відповіді, що
наведені в кінці анкети як еталонні!). Відповіді повинні бути ствердні. — лише
"так" або "ні". Після того, як усі відповіді дані,
перевірте їх з. правильними (еталонними). Далі, нарахуйте на свої відповіді
бали, —- правильна відповідь (ваша та еталонна € однаковою) - 5 балів,
неправильна — 0 балів, після чого усі бали додайте. Одержану суму порівняйте з
тією, що наведена в анкеті, та з'ясуйте ставлення до вас інших людей (додаток
9).
Готовність до самовдосконалення.
Після проведення усіх зазначених вище тестових завдань, можна з достатнім
ступенем упевненості стверджувати про відповідність ваших якостей,
властивостей, здібностей і бажання до строкової військової служби. Рекомендуємо
на цьому не зупинятися, оскільки як видно із результатів тестів, має місце
велика кількість питань, що остаточно не вирішені, А це означає, — необхідно
ретельно займатися самовдосконаленням. Тестові завдання, що пропонуються у
цьому зв'язку, дозволяють зорієнтуватися у резервах, які має кожна молода
людина, встановити рівень свідомої активності у вирішенні поставлених завдань.
Для проведення тесту потрібно
уважно прочитати висловлювання, наведені у його змісті (додаток 10). На кожне з
них по горизонталі таблиці знайдіть відповідь, що збігається з вашою думкою про
це. Таким чином ви отримаєте бал за свою відповідь. Після цього підрахуйте
загальну суму балів в усіх 25 відповідях І відніміть отриманий результат від
числа " 100".
Остаточний цифровий результат
виражається у відсотках і вказує на резервні можливості у самовдосконаленні.
Наприклад, за всі відповіді ви отримали 70 балів, тобто 70%. Тоді: 100 - 70 =
30%, Отримані цифрові значення вказують, що ви тільки на 70% використовуєте
власні можливості під час підготовки до строкової служби у ЗСУ, а
невикористаний резерв у вас становить 30%. Якщо після тестування почати
реалізовувати свій потенціал, виявити активність і докласти зусиль, то через
3-4 місяці отримаєте позитивне зростання результатів.
5. Підбити підсумки, зробити висновки, дати
відповіді на питання.
Немає коментарів:
Дописати коментар